Узагальнення розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження

                                                                                            УЗАГАЛЬНЕННЯ

розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення

кримінального провадження

 

 

Для проведення узагальнення використовувалась обліково - статистична звітність Чернівецького районного суду за 2012 рік, перше півріччя 2013 року,  обліково - статистичні картки на клопотання, скаргу, заяву (клопотання слідчого чи прокурора та інших осіб; скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб; заяви про відвід), справи за клопотаннями слідчих, Кримінальний Кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

Згідно положень чинного КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є:

- виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

- накладення грошового стягнення;

- тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

- відсторонення від посади;

- тимчасовий доступ до речей і документів;

- тимчасове вилучення майна;

- арешт майна;

- затримання особи;

- запобіжні заходи.

Всі заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, суду, постанови прокурора, слідчого.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчим суддею, судом враховується можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Проведеним узагальненням встановлено, що у 2012 році на розгляд суду надійшло одне клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, яке повернуто ініціатору для належного оформлення.

Інших клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження з часу набрання КПК України чинності протягом 2012 року до Чернівецького районного суду для розгляду не надходило.

Протягом першого півріччя 2013 року до Чернівецького районного суду надійшло

- 12 клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, які задоволено;

- одне клопотання  про арешт майна, яке задоволено.

Відповідно до глави 15 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх. Такий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у КПК. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів містять:

- короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;

- правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність;

- речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

- підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

- значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

- можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

- обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Охоронюваною законом таємницею є:

1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

2) відомості, які можуть складати лікарську таємницю;

3) відомості, які можуть складати таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

5) відомості, які можуть складати банківську таємницю;

6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

9) державна таємниця.

Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого КПК.

Якщо сторона, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя, суд надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов'язок збереження речей і документів у тому вигляді, в якому вони перебувають на момент отримання судового виклику.

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених КПК. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

            Наприклад, 23  квітня 2013 року слідчим суддею Суперсоном С.П. розглянуто клопотання т. в. о. першого заступника – начальника СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про тимчасовий доступ до речей і документів в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010340000134 від 17.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.  Особи, у володінні яких знаходяться речі та документи - ЗАТ «Київстар ДЖ. Ес. Ем.» та ТОВ «Астеліт», належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду клопотання, про що свідчать телефонограми, складені 22.04.2013 року секретарем судових засідань Гендзьорою О.О., до суду не з*явилися, не повідомивши про причини своєї неявки. Відповідно до ч.4 ст.163 КПК України клопотання розглянуто у відсутність осіб, у володінні яких знаходяться речі та документи - ЗАТ «Київстар ДЖ. Ес. Ем.» та ТОВ «Астеліт» (копія ухвали додається).

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона в своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених КПК, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Наприклад, 23  квітня 2013 року за результатами розгляду клопотання т. в. о. першого заступника – начальника СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про тимчасовий доступ до речей і документів в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010340000122 від 05.04.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, слідчим суддею Суперсоном С.П. постановлено ухвалу (копія якої додається) про надання т. в. о. першого заступника – начальнику СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області Володовському Олександру Віталійовичу тимчасового доступу до інформації про зв’язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг, здійснених через LAC – 21175  CID – 7622, 7623 y період часу 20 години 00 хвилин 04 квітня 2013 року до 06 години 00 хвилин 05  квітня 2013 року що перебуває у володінні  ЗАТ «Kyivstar - Дж. Ес. Ем.» юридична та фактична адреса: м.Київ, п-кт Червонозоряний – 51, поштовий індекс – 03110 та LAC – 12203    CID – 34022, 34027 y період часу 20 години 00 хвилин 04 квітня 2013 року до 06 години 00 хвилин 05  квітня 2013 року що перебуває у володінні ТОВ «Астеліт», юридична та фактична адреса: м.Київ, вул.Солом’янська – 11, поштовий індекс – 03110.

            Зобов’язано ЗАТ «Kyivstar - Дж. Ес. Ем.» та ТОВ «Астеліт», виготовити та надати на паперовому та електронному носії документи за вказаними вище координатами  та періодом часу з наступними відомостями:

            - ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, міжнародний  ідентифікатор  кінцевого обладнання (далі – ІМЕІ), яке перебувало у зоні дії базових станцій (абонента А);

            - адреси  розташування та номери базових станцій, які забезпечували  зв'язок А;

            - типи з’єднання абонентів А:  вхідні  та вихідні  дзвінки, SMS (короткі  текстові повідомлення), ММS (мультимедійні  повідомлення), GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв’язком смузі частот), пере адресація тощо;

            - дата, час та тривалість з’єднань, у тому числі  з’єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентам А;

            - ідентифікаційні ознаки  кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ), з яким відбувався сеанс зв’язку абонентів А (абоненти Б).

Слідчим суддею враховано, що т. в. о. першого заступника – начальником СВ Чернівецького РВ Володовським О.В. як стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи перебувають у володінні  ЗАТ «Київстар ДЖ. Ес. Ем.» та ТОВ «Астеліт»; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами  кримінального провадження, у зв*язку з яким подано клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки, отримані відомості під час тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, надасть можливість встановити місце знаходження осіб, які можливо причетні до скоєння вище зазначеного кримінального правопорушення, з метою проведення подальшого розслідування обставин події, та встановлення винних осіб.

Крім того, слідчим доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, які містять охоронювану законом таємницю, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається зав допомогою цих речей і документів.

 

Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

В ухвалі слідчого судді зазначається: прізвище, ім'я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; дата постановлення ухвали; положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк залишення ухвали в силі, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

Наприклад, 6 червня 2013 року за результатами розгляду клопотання заступника начальника – начальника кримінальної міліції Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчим суддею Цимбалюк Л.П. постановлено ухвалу (копія ухвали додається) про надання старшому оперуповноваженому СКР Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області Василику Павлу Петровичу тимчасового доступу до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю шляхом отримання ним у ПрАТ «Київстар» (м. Київ, вулиця Дегтярівська № 53) інформації на паперових та електронних носіях про телефонні дзвінки за sim» карткою №80671524526, які відбувались в період часу з 29.04.2013 року по теперішній час щодо:

- адреси розташування та номерів базових станцій;

- типів з’єднань (вхідні, вихідні дзвінки, SMS, MMS, GPRS, переадресація);

- дати, часу та тривалість з’єднання;

- ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонента А), (абонентський, серійний, IMSI номери сім-картки, ІМЕІ);

- ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв’язку (абонент Б), з’єднання нульової тривалості;

- за наявності контрактної угоди або відповідно реєстрації надати відомості про абонента.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

 

Відповідно до глави 17 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог законодавства арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у КПК України.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, результати інтелектуальної, творчої діяльності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Слідчими суддями при розгляді клопотань даної категорії враховується, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою - забезпечення цивільного позову, також цивільний позивач.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчими суддями в обов*язковому порядку застосовується такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Копія ухвали про арешт майна надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановления.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Наприклад, 30 березня 2013 року за результатами розгляду клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про арешт майна в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010340000114 від 29.03.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, слідчим суддею Цимбалюк Л.П. постановлено ухвалу (копія ухвали додається) про задоволення клопотання та накладення арешту на брухт кольорових і чорних металів, набутий в результаті кримінального правопорушення та пристрій для вимірювання ваги Wei Heng - 40 кг., використаний Ковалишином Д.М. як знаряддя кримінального правопорушення.

Заборонено Ковалишину Дмитру Михайловичу, мешканцю с. Гонтівка, вул. Леніна, 47 А Чернівецького району Вінницької області, відчужувати, розпоряджатися та користуватися брухтом кольорових і чорних металів, набутим в результаті кримінального правопорушення та пристроєм для вимірювання ваги Wei Heng - 40 кг.

Відповідно до вимог ч.7 ст.173 КПК України копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

            Клопотання про арешт майна, подане старшим слідчим Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області Володовським О.В., відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.

            Старшим слідчим Чернівецького РВ УМВС України Володовським О.В. доведено необхідність накладення арешту на майно.

            При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею врахована правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення Ковалишиним Д.М. кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що брухт кольорових та чорних металів набутий в результаті кримінального правопорушення є предметом  кримінального правопорушення, а пристрій для вимірювання  ваги Wei Heng - 40 кг. використаний Ковалишиним Д.М. як знаряддя кримінального правопорушення.

            З огляду на вище викладене слідчий суддя прийшла до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на брухт кольорових і чорних металів, набутий в результаті кримінального правопорушення та пристрій для вимірювання ваги Wei Heng - 40 кг.

            Крім цього, враховуючи всі обставини справи, в силу ч.4 ст.170, п.4 ч.5 ст.173 КПК України слідчий суддя прийшла до висновку про застосування заборони використання Ковалишиним Д.М. майна, а також заборони розпоряджатися вище вказаним майном, оскільки, їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вище вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

 

Проведеним узагальненням встановлено, що у 2012 році до Чернівецького районного суду для розгляду не надходили клопотання про застосування відносно осіб запобіжних заходів.

Протягом першого півріччя 2013 року до Чернівецького районного суду для розгляду надійшло:

- 13 клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов*язання, які задоволено;

- одне клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в задоволенні якого відмовлено;

- 2 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які задоволено;

- одне клопотання про застосування запобіжного заходу відносно неповнолітнього у вигляді передачі під нагляд батька, яке задоволено.

Розгляд вище вказаних клопотань про застосування запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК, здійснюється слідчими суддями Чернівецького районного суду під час досудового розслідування згідно зі ст. 184 КПК України, в межах територіальної юрисдикції якого провадиться досудове розслідування. Клопотання про застосування запобіжного заходу подає орган досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення.

Під час судового провадження не заявлялись клопотання про застосування запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України.

Слідчий суддя ретельно перевіряє відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК україни, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання).

Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Слідчими суддями Чернівецького районного суду враховується, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчі судді вирішують питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановлять: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; перевіряє наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлює обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження; звертається увага на те, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково розглядається можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розгляд слідчими суддями клопотання про застосування, зміну запобіжного заходу здійснюється невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого (момент фактичного затримання фіксується у протоколі затримання) або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі (у такому випадку слідчий суддя призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик).

Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого для забезпечення розгляду здійснює: заходи щодо забезпечення прибуття підозрюваного, обвинуваченого для судового розгляду, зокрема: здійснює судовий виклик підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі; здійснює судовий виклик підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; здійснює заходи для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого у випадках, коли: підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника; якщо участь захисника є обов'язковою; якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника; здійснює повідомлення / судовий виклик свідків, яких слідчий, прокурор або підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо застосування запобіжного заходу.

 

Запобіжні заходи до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого застосовуються з урахуванням його вікових та психологічних особливостей і роду занять. При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу до неповнолітнього слідчі судді беруть до уваги, що до неповнолітніх, крім запобіжних заходів, може застосовуватися передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників (ч. 1 ст. 493 КПК України). Застосування таких процесуальних дій можливе за обов'язкового встановлення слідчим суддею, судом таких обставин в їх сукупності: 1) відомості про особу батьків, опікунів або піклувальників, а також відомості про їхні стосунки з неповнолітнім дають змогу впевнитися у тому, що вони можуть належно здійснювати нагляд за неповнолітнім; 2) батьки, опікуни чи піклувальники, а також неповнолітній надали згоду на передання під нагляд; 3) батьками, опікунами або піклувальниками надано письмове зобов'язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку.

Наприклад, 16 квітня 2013 року слідчим суддею Чернівецького районного суду Цимбалюк Л.П. постановлено ухвалу (копія якої додається) про задоволення клопотання прокурора Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області та застосування відносно неповнолітнього підозрюваного Кушніра Володимира Валерійовича запобіжного заходу у вигляді передання під нагляд батька – Кушніра Валерія Миколайовича. Покладено на неповнолітнього підозрюваного Кушніра Володимира Валерійовича наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області за першою вимогою та викликом;

2) не відлучатися із постійного місця проживання в с. Борівка, вул. Пивоварів, 41 Чернівецького району Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім, як на навчальний процес в Мазурівський АЦПТО;

3) повідомити слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання.

Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України вище зазначені обов*язки покладено на неповнолітнього підозрюваного Кушніра В.В. на строк 2 /два/ місяці.

 

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, зважає, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Наприклад, 26 квітня 2013 року слідчим суддею Чернівецького районного суду Суперсоном С.П. постановлено ухвалу (копія якої додається) про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного Гоїка Анатолія Петровича в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010340000111 від 23.03.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України. Покладено на підозрюваного Гоїка Анатолія Петровича обов’язок прибувати до слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області за першою вимогою та викликом.

При прийнятті вище вказаного рішення слідчим суддею взято до уваги те, що прокурором не наведено достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, зокрема, те, що підозрюваний Гоїк А.П. може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання прокурора як на підставу ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на те, що Гоїк А.П. веде антисоціальний спосіб життя, який виражається у надмірному зловживанні алкогольними напоями й не бажанні його змінювати, згідно довідки – характеристики, виданої виконкомом Володіївецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 11.04.2013 року, №159 Гоїк А.П. характеризується позитивно, документальних доказів ведення Гоїком А.П. антисоціального способу життя, надмірного зловживання ним алкогольними напоями, слідчим Чернівецького РВ не надано, дані обставини  не доведено.

            Крім того, враховано тяжкість покарання, що загрожує Гоїку А.П. у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п*яти років,  вік та стан здоров*я Гоїка А.П, міцність його соціальних зв*язків  в місці його постійного проживання в с. Володіївці, вул. Щорса, 10 Чернівецького району Вінницької області, позитивну характеристику по місцю проживання, наявність у нього родини й утриманців, відсутність постійного місця роботи, його репутацію, майновий стан, відсутність у Гоїка А.П. судимостей.

            З врахуванням того, що прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, не доведено недостатність застосування більш м*яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні, в силу статті 194 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в  задоволенні клопотання слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного Гоїка А.П.

            Крім того, з врахуванням того, що надані прокурором Чернівецького району докази, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Гоїком А.П. кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, докази про вчинення Гоїком А.П. вказаного кримінального правопорушення є вагомими, в силу положень ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя прийшов  до висновку про зобов*язання підозрюваного Гоїка А.П. прибувати до слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області за першою вимогою та викликом.

 

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

У кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

 

Особисте зобов'язання як найбільш м'який вид запобіжного заходу полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, вичерпний перелік яких наведено у ст. 194 КПК.

За результатами застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, слідчі судді покладали на підозрюваних зобов’язання, передбачені лише ст. 194 КПК України, найпоширенішими з яких є прибуття до слідчого за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Такий захід особистого зобов’язання як докласти зусиль до пошуку роботи, визначений слідчим суддею застосовано відносно однієї особи.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Наприклад, 18 травня 2013 року  слідчим суддею Суперсоном С.П. постановлено ухвалу (копія якої додається) про застосування щодо підозрюваного Поліщука Анатолія Васильовича запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Покладено на підозрюваного Поліщука Анатолія Васильовича наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України вище зазначені обов’язки покладено на підозрюваного Поліщука А.В. на строк 2/два/місяці.

Підозрюваному Поліщуку Анатолію Васильовичу письмово під розпис повідомлено про покладені на нього обов’язки та роз’яснено, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

 

Домашній арешт як вид запобіжного заходу застосовується до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом з'ясовується місце проживання підозрюваного, обвинуваченого.

 

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК України). Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК.

Проведеним узагальненням встановлено, що слідчими суддями Чернівецького районного суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядаються у строки, передбачені статтею 197 КПК. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку цього запобіжного заходу не перевищує шістдесяти днів. Слідчим суддею визначається в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дата закінчення її дії (ч. 4 ст. 196 КПК).

Наприклад, 18 квітня 2013 року слідчим суддею Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П. постановлено ухвалу (копія якої додається) про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС України у Вінницькій області та застосовано відносно підозрюваного Кавецького Дмитра Ігоровича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010340000055 від 31.01.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 317 КК України). Строк дії ухвали відповідно до вимог ч.1 ст.197 КПК України встановлено терміном 60 /шістдесят/ днів.

 

Проблемних та спірних питань при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у слідчих суддів Чернівецького районного суду не виникало.

 

 

В. о. голови Чернівецького районного суду

Вінницької області                                                                                          Цимбалюк Л.П.