Узагальнення здійснення судового провадження на підставі угод

 

Для проведення узагальнення використовувалась обліково - статистична звітність Чернівецького районного суду за 2012 рік, перше півріччя 2013 року,  обліково - статистичні картки на кримінальні провадження (з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності), кримінальні провадження, Кримінальний Кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

Проведеним узагальненням встановлено, що у 2012 році до Чернівецького районного суду для розгляду не надходили обвинувальні акти з угодами.

Протягом першого півріччя 2013 року до Чернівецького районного суду для розгляду надійшло 7 /сім/ обвинувальних актів з угодами, досягнутими піл час досудового розслідування, з яких 4 – з угодою про визнання винуватості, 3 – з угодою про примирення.

Протягом першого півріччя 2013 року не було випадків досягнення угоди між сторонами під час судового провадження.

Із 7  кримінальних проваджень вище вказаної категорії розглянуто 5 із винесенням обвинувальних вироків та затвердженням угод (3 з угодами про визнання винуватості, 2 – з угодами про примирення), 2 провадження становлять залишок нерозглянутих.

Відповідно до  5 ст.469 КПК України угоди про примирення та про визнання винуватості укладаються між сторонами після повідомлення особі про підозру.

Зміст угод про примирення та про визнання винуватості  відповідає вимогам, що передбачені статтями 471 та 472 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов*язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов*язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, до суду надійшло 3 обвинувальних акта з угодою про примирення щодо злочинів невеликої тяжкості, зокрема, 1 – за ст.185 ч.1 КК України, 1 – за ст.185 ч.2. КК України, 1 – за ст.125 ч.1 КК України.

Проведеним узагальненням встановлено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов*язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, до суду надійшло 4 обвинувальних акта з угодою про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, з яких 3 -  щодо злочинів невеликої тяжкості (1 – за ст.190 ч.1 КК України, 1 – за ст.213 ч.1 КК України, 1 – за ст.366 ч.1 КК України), один обвинувальний акт щодо злочину середньої тяжкості (ст.263 ч.1 КК України). Внаслідок зазначених злочинів шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Наприклад, 25 квітня 2013 року судом розглянуто кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013010340000103 від 19.03.2013 року з угодою про визнання винуватості відносно Батрак Наталі Олександрівни (справа №150/322/13-к (провадження по справі №1-кп/150/19/13) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Так, Батрак Н.О. 13.12.2010 року Чернівецьким районним центром зайнятості  згідно законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було надано статус безробітної та з того часу і по 08.10.2011 року вона отримувала грошову допомогу по безробіттю. Отримавши статус безробітної, Батрак Н.О. достовірно знала про свої обов*язки, що в разі працевлаштування вона зобов*язана була повідомити про цей факт Чернівецький районний центр зайнятості з метою припинення надання їй грошової допомоги, однак, вона з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року, працевлаштувавшись підсобною робітницею бурякопункту з погодинною оплатою праці в ТОВ «Подільські цукроварні» в с. Моївка Чернівецького району Вінницької області, не повідомила про вказаний факт працівників Чернівецького районного центру зайнятості, а ввівши їх в оману, продовжувала отримувати на свою користь грошову допомогу по безробіттю. Таким чином, Батрак Н.О., діючи умисно, із корисливих спонукань заволоділа шляхом обману грошовими коштами в сумі 2355,90 гривень, спричинивши матеріальний збиток державі в особі Чернівецького районного центру зайнятості  на вказану суму.

У призначений для проведення підготовчого судового засідання час головуючий відкриває підготовче судове засідання і оголошує про його початок. Секретар судового засідання на виконання вимог, передбачених статтями 342 - 343 КПК, доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб, з'явився у підготовче судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Розгляд щодо угод проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов*язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Неприбуття для участі у судовому засіданні інших учасників судового провадження, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, не перешкоджає його проведенню.

В разі якщо у судове засідання не прибули сторони угоди або одна зі сторін, головуючий відкладає судове засідання, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення прибуття цих осіб до суду.

Наприклад, підготовче засідання у кримінальному провадженні, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013010340000073 від 13.02.2013 року з угодою про примирення між підозрюваною та потерпілою відносно Черепуляк С.І. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (справа №150/155/13-кпровадження по справі №1-кп/150/14/13), призначене на 14 березня 2013 року відкладено, у зв*язку із неприбуттям обвинуваченої та потерпілої.

Після повідомлення секретарем судового засідання про повне фіксування судового провадження, а також про умови його фіксування, головуючий оголошує склад суду, процесуальний статус та прізвища присутніх учасників кримінального провадження (прокурора, потерпілого, обвинуваченого, захисника, представника, секретаря судового засідання). Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у підготовчому провадженні, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені КПК. Після ознайомлення зазначених осіб із пам'яткою головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов'язки, за необхідності додатково роз'яснює їх. Також головуючий роз'яснює учасникам підготовчого провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.

Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75 - 81 КПК.

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження, справа розглядається у тому ж самому суді іншим суддею, визначеному у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Так, в провадженні Чернівецького районного суду перебуває кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових рішень за №12013010340000111 від 23.03.2012 року з угодою про визнання винуватості (справа № 150/410/13-п (провадження по справі № 1-кп/150/24/13) відносно Гоїка Анатолія Петровича, 28 липня 1968року народження, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Згідно ухвали Чернівецького районного суду (головуючий суддя Суперсон С.П.) від 31 травня 2013 рокузаяву про самовідвід головуючого у справі судді Суперсона Сергія Петровича задоволено. Зазначене кримінальне провадженняпередано на розгляд іншому судді цього ж суду в порядку, передбаченому ч.3 ст.35 КПК України. Заява про самовідвід, подана суддею Суперсоном С.П., обгрунтована тим, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 26 квітня 2013 року вирішував питання про обрання запобіжного заходу Гоїку А.П. у вигляді особистого зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, апеляційної  і касаційної інстанцій, при перегляді рішень Верховним судом України або за нововиявленими обставинами.

Частиною 1 статті 80 КПК України встановлено обов’язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.

Суддя Суперсон С.П. під час досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження 26 квітня 2013 року вирішував питання про застосування до обвинуваченого Гоїка А.П. запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, підтвердженням чого в матеріалах кримінального провадження є копія ухвали Чернівецького районного суду від 26.04.2013 року, у зв’язку з чим на виконання вимог ч.1 ст.76 та ч.1 ст.80 КПК України ним заявлено самовідвід. Відповідно до ч.3 ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.Суддею Суперсоном С.П. заяву про самовідвід у відповідності до вимог ч.4 ст.80 КПК України подано під час судового провадження до початку судового розгляду.

Після виконання вище зазначених дій головуючий оголошує про надходження до суду обвинувального акта та письмової угоди про примирення чи визнання винуватості (повідомляє про її вид, дату укладення і сторони).

Судове засідання розпочинається з оголошення прокурором обвинувального акта. Головуючий надає слово прокуророві для оголошення ним короткого або повного (якщо надійшло клопотання про оголошення повного тексту) змісту обвинувального акта. Після цього головуючий, встановивши особу обвинуваченого, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним. Якщо після роз'яснення суті обвинувачення обвинувачений заперечує проти затвердження угоди, вона не може бути затверджена. У такому випадку суд постановляє ухвалу про закриття судового провадження у кримінальному провадженні на підставі угоди та повертає матеріали прокурору для продовження досудового розслідування або призначає судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку (якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження).

З метою перевірки добровільності та усвідомленості обвинуваченим укладення угоди про визнання винуватості судом обов*язково з*ясовується в обвинуваченого, чи розуміє він, що кримінальне провадження щодо нього може бути розглянуто у судовому засіданні, де обвинувачений буде мати весь обсяг прав, зокрема, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь.

Суд проводить детальне обговорення з обвинуваченим, щоб переконатися в тому, що визнання вини є добровільним і воно зроблено з розумінням того, що обвинувачений відмовляється від своїх прав, крім того, переконується, що обвинувачений розуміє суть угоди, що укладається, і що, укладаючи таку угоду, він відмовляється від прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якої прокурор зобов*язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.

Суд з*ясовує, чи було в обвинуваченого достатньо часу для ознайомлення з угодою про визнання винуватості. Суд роз*яснює особі наслідки укладення угоди про визнання вини та обмеження її прав, які з цього випливають, характер обвинувачення, яке викладене в угоді і щодо якого особа визнає свою вину, конкретну міру покарання, передбачену за кримінальне правопорушення, яка погоджена сторонами, а також додаткові заходи, яку будуть покладені на особу згідно з вироком суду.

Аналогічні права судом обов*язково роз*яснюються обвинуваченому і під час укладення угоди про примирення.

Суд у ході розгляду угод не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки, межі розгляду встановлено лише змістом угоди про визнання винуватості або примирення, тому судом не перевіряються фактичні обставини вчиненого правопорушення.

Виконавши вищезазначені дії, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування), наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК), заслуховує прокурора щодо наведеного, думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.

Після проведення зазначених дій суд невідкладно виходить до нарадчої кімнати, про що присутнім у залі судового засідання оголошує головуючий.

Суд, переконавшись, що угода може бути затверджена, відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Угоди про примирення, укладені між потерпілим та підозрюваним та угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та підозрюваним, що надійшли для розгляду до Чернівецького районного суду протягом першого півріччя 2013 року, відповідають вимогам КПК України та закону, підстав, передбачених пунктами 1-6 частиною 7 статті 474 КПК України для відмови у затвердженні угод, судом не встановлено.

Наприклад, 23 квітня 2013 року судом розглянуто (справа №150/155/13-кпровадження по справі №1-кп/150/14/13) кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013010340000073 від 13.02.2013 року з угодою про примирення між підозрюваною та потерпілою відносно Черепуляк Світлани Іванівни за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, із винесенням обвинувального вироку та призначено узгоджену сторонами міру покарання. Так, 27.02.2013 року в ході досудового розслідування між потерпілою Боєчко Н.С. та підозрюваною Черепуляк С.І. у відповідності до ст., ст.468, 469 КПК України укладено угоду про примирення, відповідно до якої Черепуляк С.І. зобов*язалася не пізніше 20 квітня 2013 року в повному обсязі відшкодувати завдану потерпілій Боєчко Н.С. шкоду в розмірі 600 гривень. Сторонами узгоджено міру покарання Черепуляк С.І. в разі дотримання нею умов угоди – 80 годин громадських робіт. 20 квітня 2013 року на виконання умов укладеної між сторонами угоди Черепуляк С.І. в повному обсязі відшкодовано завдану потерпілій Боєчко Н.С. шкоду в розмірі 600 гривень, що підтверджено в підготовчому судовому засіданні потерпілою.

Згідно вироку суду затверджено угоду про примирення, укладену 27 лютого 2013 року в ході досудового розслідування  відповідно до статей 468, 469 КПК України, між потерпілою Боєчко Надією Сафронівною та підозрюваною Черепуляк Світланою Іванівною. Черепуляк Світлану Іванівнувизнано винною  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначено їй узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 80 /вісімдесяти/ годин громадських робіт.

Протягом першого півріччя 2013 року судом не постановлялись ухвали про відмову у затвердженні угоди.

Проблемних та спірних питань при розгляді даної категорії кримінальних проваджень у суддів Чернівецького районного суду не виникало.