Узагальнення застосування кримінального покарання у вигляді штрафу

УЗАГАЛЬНЕННЯ

застосування кримінального покарання у вигляді штрафу при

розгляді кримінальних справ протягом 2012 року

Для проведення узагальнення використовувалась обліково - статистична звітність Чернівецького районного суду за 2012 рік, обліково - статистичні картки на кримінальні справи, кримінальні справи, Кримінальний Кодекс України, Кримінально - Процесуальний Кодекс України.

Загальні засади призначення кримінального покарання у виді штрафу визначаються кримінальним законодавством України, зокрема ст. 53 КК України. Штраф становить собою міру кримінального покарання, що полягає у стягненні із засудженого в дохід держави певної суми грошей.

Штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу.

Штраф як міра покарання встановлюється законом за здійснення менш небезпечних злочинів проти власності, проти особистості, господарських і деяких інших видів злочинів, вчинених, як правило, з корисливих мотивів чи при завданні майнових збитків.

Так, протягом 2012 року судом призначено покарання у вигляді штрафу відносно 23 осіб:

- відносно 5 осіб за злочини проти життя та здоров*я особи, зокрема, у справах, що порушуються не інакше як за скаргою потерпілого (ст.125 КК України);

 - відносно однієї особи за ст.172 ч.1, ч.2 КК України (злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина);

- відносно 4-х осіб за злочини проти власності (відносно 2-х осіб за ст.185 ч.1 КК України; відносно однієї особи за ст.186 ч.1 КК України та відносно однієї особи за ст.190 ч.1 КК України);

- відносно 3-х осіб за злочини у сфері господарської діяльності (відносно 2-х осіб за ст.204 ч.1 КК України та відносно однієї особи за ст.213 ч.1 КК України);

- відносно однієї особи за ст.246 КК України (злочини проти довкілля);

- відносно однієї особи за ст.296 КК України (злочини проти громадського порядку та моральності);

- відносно 7-ми осіб за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров*я населення (відносно 2-х осіб за ст.309 ч.1 КК України, відносно 4-х осіб за ст.310 ч.1 КК України та відносно однієї особи за ст.321 ч.1 КК України);

- відносно однієї особи за ст.358 ч.4 КК України (злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об*єднань громадян).

Загальна сума штрафу, застосована судом як міра покарання відносно 23 осіб становить 30620 гривень, з якої в добровільному порядку сплачено 20420 гривень.

Штраф застосовується як основне або додаткове покарання. Його розмір встановлюється залежно від тяжкості вчиненого злочину з урахуванням майнового стану особи. Сума штрафу обчислюється виходячи з офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Майновий стан винного є поняттям оціночним, оскільки в КК України не визначений його зміст. Для оцінки майнового стану винного судом враховується розмір заробітної плати, пенсії або стипендії винного; грошових доходів від його підприємницької та іншої законної діяльності; доходів у вигляді відсотків за банківськими вкладами; доходів від цінних паперів; доходів від земельної ділянки; нерухомого та іншого майна, а також брати до уваги наявність на утриманні непрацездатних осіб.

Штраф як основне й додаткове покарання призначається у випадках і в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України. Штраф є найменш суворим видом у системі основних покарань і тому він не може бути замінений іншим покаранням (ст. 69 КК України).

Якщо санкція статті (санкція частини статті) не передбачає основного покарання у виді штрафу, він може бути призначений лише в порядку переходу до більш м’якого виду покарання за наявності підстав, передбачених ст. 69 КК України. У цьому разі штраф призначається в розмірах, визначених ч. 2 ст. 53 КК, - від 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наприклад, 11 жовтня 2012 року судом винесено вирок (справа №228/985/2012 (провадження по справі №1/228/123/2012), відповідно до якого Брусенцову Валентину Вікторівну визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та відповідно до ст.69 КК України  призначено їй покарання  у вигляді  штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча ) грн.00 коп. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції (копія вироку додається). Призначаючи підсудній покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, позитивну характеристику по місцю проживання, Брусенцова В.В. раніше не судима, за наявності обставин, що пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та за відсутності відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання, прийшов до висновку про застосування ст.69 КК України, перейшовши до призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за скоєний злочин та призначення покарання у вигляді штрафу.

8 листопада  2012 року судом винесено вирок (справа№228/941/2012 (провадження по справі №1/228/114/2012), відповідно до якого Їжаковського Юліана Адольфовича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та відповідно до ст.69 КК України  призначено йому покарання  у вигляді  штрафу в розмірі 800 (вісімсот) грн.00 коп. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції (копія вироку додається). Призначаючи підсудному покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, раніше судимого, крім того суд врахував те, що підсудний перебуває на «Д» обліку у лікаря-фтизіатра та на його утриманні знаходиться батько Їжаковський А.І., 1926 року народження, який є інвалідом першої групи за наявності обставин, що пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та за відсутності відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання, прийшов до висновку за необхідне застосувати ст.69 КК України, перейшовши до призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за скоєний злочин та призначення покарання у вигляді штрафу.

Штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70) та за сукупністю вироків (ст. 71), а виконується самостійно. Штраф як додаткове покарання також виконується самостійно (ч. 3, 4 ст. 72).

Наприклад, 8 травня 2012 року судом винесено вирок (справа №228-30/2012р. (провадження по справі №1/228/35/2012 р.), відповідно до якого Затерка Василя Григоровича  визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.3, 365 ч.1, 366 ч.1 КК України та призначено йому покарання за: ст. 191 ч.3  КК України на підставі ст.69 КК України вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки,  без позбавлення права обіймати керівні посади; ст. 365 ч. 1 КК України у вигляді обмеження  волі строком на 1 (один) рік; ст.366 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят)гривень на підставі ст.69 КК України без позбавленням права обіймати керівні посади.

Відповідно до ст., ст. 70,72  КК України призначено покарання у вигляді обмеженням волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права обіймати керівні посади та зі сплатою штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ст.75 КК України звільнено Затерка В.Г. від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, штраф виконувати самостійно.

Когут Галину Дмитрівну визнано винною у вчиненні злочинів, що передбачені ст. ст. 191 ч3, 366 ч.1 КК України та призначити їй покарання за: ст. 191 ч.3  КК України у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки,  з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємствах, в установах, організаціях та матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік; ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 680 ( шістсот вісімдесят )гривень.

Відповідно до ст., ст. 70,72  КК України призначено покарання у вигляді обмеженням волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права займати посади  пов’язані з організацією бухгалтерського обліку на підприємствах установах організаціях та матеріальною відповідальністю строком на 1(один) рік та зі сплатою штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ст.75 КК України звільнено Когут Г.Д. від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, штраф виконувати самостійно (копія вироку додається).

Штраф як основне покарання, призначений судом за  ст.366 ч.1 КК України, Затерка В.Г. та Когут Г.Д. сплачено в добровільному порядку.

Протягом періоду, що аналізується, одну особу звільнено від призначеного покарання у вигляді штрафу (як основної міри).

Так, 20.07.2012 року судом постановлено вирок (справа №1-19/2011 (провадження по справі №1/228/8/2012), відповідно до якого Нашкородову Ніну Сільвейстрівну та Пипко Галину Степанівну в пред*явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, визнано невинними та по суду виправданими.

Пипко Петра Володимировича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 /вісімсот п*ятдесяти/ гривень.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України від покарання, призначеного за ч. 2 ст.125 КК України, Пипко П.В. звільнено у зв’язку із закінченням строків давності.

17.10.2012 року апеляційною інстанцією апеляції засудженого Пипка П.В. та адвоката Бровка О.С. в інтересах потерпілої Присакарь І.В. задоволено частково. Вирок Чернівецького районного суду від 20.07.2012 року скасовано, матеріали справи направлено в  той же суд на новий судовий розгляд.

Протягом 2012 року в апеляційному порядку змінено вирок Чернівецького районного суду від 26.10.2012 року (справа № 228/1051/12 р. (провадження по справі №1/228/128/12 р.), відповідно до якого Загризлу Валентину Миколаївну визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 /восьми тисяч п*ятисот/ гривень (копія вироку додається). Апеляційною інстанцією виключено з мотивувальної частини вироку обставину, що обтяжує покарання Загризлій В.М. – вчинення злочину в присутності малолітніх дітей. Відповідно до ст.66 КК України визнано обставиною, що пом*якшує покарання Загризлій В.М. – вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. Призначено покарання Загризлій В.М. за ч.1 ст.296 КК України у виді штрафу розміром 600 (шістсот) гривень. В решті вирок залишено без змін.

Засудженою Загризлою В.М. штраф в розмірі 600 гривень сплачено в повному обсязі в добровільному порядку.

Як додаткова міра покарання штраф призначається тільки тоді, коли він передбачений санкцією статті закону, за якою підсудний визнаний винним, а також при застосуванні додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням (ст. 77 КК України).

Протягом 2012 року судом не застосовувався штраф як додаткове покарання у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням (ст. 75, 77), а також не застосовувався штраф як основне покарання при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82, 83 КК України) та при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію або акта помилування (ст. 85 КК України).

Підставою виконання штрафу є вирок суду, що набрав законної сили. Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше трьох діб з дня набрання ним законної сили. Суд пропонує засудженому добровільно сплатити суму штрафу в місячний строк та повідомити суд про сплату штрафу шляхом представлення підтверджуючого документа, і попереджає його, що в разі несплати штрафу суд замінює його покаранням у вигляді громадських або виправних робіт.

Частиною 1 статті 26 Кримінально –виконавчого кодексу України встановлено обов’язок засудженого сплатити у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Відповідно до ст. 26 ч. 3 Кримінально –виконавчого кодексу України, у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону.

Передбачена ч. 4 ст. 53 КК України заміна несплаченої суми штрафу виправними роботами або громадськими роботами застосовується тоді, коли неможливість оплати виникла через об'єктивні причини: відсутність заробітної плати, грошових заощаджень, інших доходів.

У разі неможливості сплати штраф суд  замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Наприклад, згідно вироку суду від 25.07.2012 року (справа №228/735/2012 (провадження по справі №1/228/90/2012) Ігнатенка Станіслава Анатолійовича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України та призначено покарання у  вигляді штрафу в озері 850 гривень (копія вироку додається). Відповідно до встановленого порядку після набрання вироком законної сили судом повідомлено засудженого Ігнатенка С.А. про обов*язок сплатити  штраф в місячний строк та повідомити суд про сплату штрафу шляхом представлення документа, попереджено Ігнатенка С.А., що в разі несплати штрафу суд замінює його покаранням у вигляді громадських або виправних робіт.

Ігнатенко С.А. не сплачено штраф в місячний строк, до суду не представлено документ про його сплату.

В ході виконання вироку Чернівецького районного суду від 25.07.2012 року виникли труднощі, пов’язані із неспроможністю засудженого Ігнатенка С.А. сплатити штраф в розмірі 850 гривень, у зв’язку із відсутністю у останнього необхідних коштів, постійного місця роботи та інших джерел прибутку, що унеможливило виконання вироку суду.

Відповідно до постанови Чернівецького районного суду від 18.09.2012 року засудженому Ігнатенко Станіславу Анатолійовичу покарання у вигляді 850 /вісімсот п’ятдесят / гривень штрафу, призначеного 25.07.2012 року вироком Чернівецького районного суду за ст. 309 ч.1 КК України, замінено на покарання у вигляді 240 /двохсот сорока/ годин громадських робіт (копія постанови додається).

Відповідно до вироку Чернівецького районного суду від 27.11.2012 року (справа №228/1067/2012 (провадження по справі №1/228/129/2012) Стаєцького Віктора Васильовича визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень /копія вироку додається/.

Стаєцький В.В. не сплачено штраф в місячний строк, до суду не представлено документ про його сплату.

Засуджений Стаєцький В.В.  неспроможний сплатити штраф в розмірі 850 гривень, у зв’язку із відсутністю  необхідних коштів, постійного місця роботи та інших джерел прибутку, що унеможливило виконання вироку суду.

Згідно постанови Чернівецького районного суду від 15.02.2013 року засудженому Стаєцькому Віктору Васильовичу покарання у вигляді 850 /вісімсот п’ятдесят / гривень штрафу, призначеного 27.11.2012 року вироком Чернівецького районного суду за ст. 309 ч.1 КК України, замінено на покарання у вигляді 240 /двохсот сорока/ годин громадських робіт (копія постанови додається).

Проблемних та спірних питань, труднощів при призначенні штрафу (як основної та додаткової міри покарання), його розстрочці, заміні іншим покаранням у суддів Чернівецького районного суду не виникало.

В. о. голови Чернівецькогорайонного суду

Вінницької області                                                             Суперсон С.П.