Узагальнення розгляду справ про порушення трудового законодавства за 2009 рік

 

 

Відповідно до плану роботи Чернівецького районного суду на перше півріччя 2010 року головою суду Суперсоном С.П. /помічником заступника голови суду Николайчук Л.А./ проведено узагальнення розгляду справ про порушення трудового законодавства /ст., ст.172, 173, 175 КК України/ за 2009 року.

Для проведення узагальнення використовувалась обліково - статистична звітність суду за перше півріччя поточного року, обліково - статистичні картки на кримінальні справи, кримінальні справи, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України.

Проведеним узагальненням встановлено, що протягом періоду, що аналізується, в провадженні Чернівецького районного суду перебувало 8 кримінальних справ про порушення трудового законодавства /ст.172 КК України /, чотири  з яких розглянуто із постановленням обвинувального вироку, інші три справи розглянуто із закриттям провадження в справі, одна справа становить залишок нерозглянутих справ на кінець 2009 року.

Так, 30 червня 2009 року Чернівецьким районним судом розглянуто кримінальну справу про обвинувачення Рибчук Ганни Никифорівни у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, а 2 жовтня 2009 року кримінальну справу про обвинувачення Сімонишена Руслана Михайловича у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 УКК України, - із закриттям провадження в даних справах на підставі ст.45 КК України - у зв’язку із дійовим каяттям. Судом взято до уваги те, що Рибчук Г.Н. та Сімонишен Р.М. вперше вчинили злочин, який у відповідності до положень ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, щире каяття останніх, які повністю в добровільному порядку відшкодували збитки, завдані державним інтересам через несплату податкових платежів, обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, позитивну характеристику по місцю проживання, крім цього, Рибчук Г.Н. та Сімонишен Р.М. відповідно до вимог чинного законодавства звернулися із клопотанням до суду про закриття провадження у зазначених кримінальних справах, у зв’язку із дійовим каяттям.

5 березня 2009 року Чернівецьким районним судом розглянуто кримінальну справу про обвинувачення Чернадчука Анатолія Семеновича у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, із закриттям провадження внаслідок акту амністії.

Так, судом взято до уваги те, що Чернадчук А.С. обвинувачується у вчиненні триваючого злочину, який розпочато у червні 2008 року та припинено у грудні 2008 року, а тому відповідно до статті 4 КК України, ст.12 Закону України від 12.12.2008 року на нього поширюється дія цього Закону.

На день набрання чинності зазначеним Законом у Чернадчука А.С. на утриманні перебуває батько - Чернадчук С.Н., 20.06.1918 року народження, який являється інвалідом першої групи Великої Вітчизняної війни, крім цього, Чернадчук А.С. є його єдиним сином.

Враховуючи наведене, судом на підставі п."є" ст.1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, №660-VI закрито провадження в справі.

Чотири кримінальні справи:

-           про обвинувачення Горчиці Леоніда Борисовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України;

-           про обвинувачення Їжаківського Валентина Станіславовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України

- про обвинувачення Крижанівського Олександра Івановича у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України;

- про обвинувачення Волковинського Анатолія Миколайовича у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України

розглянуто судом  із винесенням обвинувального вироку та призначено покарання зазначеним особам у вигляді штрафу в розмірі по 510 гривень кожному.

Одна справа про обвинувачення Чумака В.Н. у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України становить залишок нерозглянутих справ на кінець звітного 2009 року.

Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства про працю. Пунктом 1 статті 172 КК встановлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю. Звичайно, факт звільнення з особистих мотивів державний інспектор праці не може достовірно встановити. Він може лише підозрювати, що звільненню того чи іншого працівника сприяли особисті мотиви посадової особи. Така підозра може грунтуватися не лише на конкретних документах, а й на поясненнях посадових осіб чи інших працівників роботодавця.

Поняття "грубе порушення законодавства про працю" охоплює випадки порушень, які поставили працівника в скрутне становище або погіршили його умови праці, що призвело до порушення конституційних прав або законних інтересів працівника. Зокрема, грубим порушенням законодавства про працю є умисна невидача працівникові при звільненні трудової книжки (наприклад, до підписання ним акту передачі товарно-матеріальних цінностей, які йому було передано на зберігання або для використання у виробництві), що стало перешкодою для його подальшого працевлаштування. Підписати всі документи, пов’язані з виконанням трудових обов’язків, роботодавець має щонайпізніше в останній робочий день працівника. До грубих порушень законодавства про працю належать запровадження роботодавцем продовженого робочого дня або встановлення понаднормових робіт, залучення до робіт зі шкідливими чи важкими умовами праці; необгрунтована відмова в укладенні трудового договору чи така відмова, яка містить ознаки дискримінаційного характеру (ст. 21 КЗпП України) й інші аналогічні порушення законодавства про працю.

Судом враховується, що кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю настає за умисне посягання на загальні умови праці, при цьому таке посягання не створює небезпеки для життя чи здоров’я працівника. Саме ці дві ознаки відрізняють злочин, відповідальність за який передбачена статтею 172 КК України, від злочинів, відповідальність за які регламентується статтями 271-275 КК України, тобто за порушення правил безпеки в різних сферах виробництва. Особистий мотив посадової особи, наділеної правом укладання та розривання трудових договорів, може бути виражений у формі корисливості, помсти, особистої неприязні чи як виявлення певних індивідуальних психологічних якостей, що спостерігалися при вчиненні дій, які призвели до порушення законодавства про працю.

Проведеним узагальненням встановлено, що поширеним випадком грубого порушення трудового законодавства є використання приватними підприємцями /фізичними особами/ праці найманих працівників, з якими у встановленому законом порядку трудові договори не укладались та у відповідних державних органах не реєструвались, що в свою чергу призводило до завдання державним інтересам збитків, пов’язаних із несплатою податкових платежів, обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України, до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової непрацездатності.

Слід зазначити, що судом дотримуються вимоги КПК України щодо строків призначення кримінальних справ даної категорії до розгляду, а саме: до досудового розгляду - не пізніше десяти діб, а у разі складності - не пізніше тридцяти діб з дня її надходження до суду /ст.241 КПК України/. Справа до розгляду в суді призначається не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи - не пізніше двадцяти діб з дня досудового її розгляду /ст.256 КПК України/.

Протягом періоду, що аналізується, кримінальні справи про порушення трудового законодавства розглянуто у спрощеному /особливому/ порядку у відповідності до вимог статті 299 КПК України.

Судом визнається недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, і лише в разі якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду. При цьому судом з’ясовується, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснюється їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

У разі, коли відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 317 КПК України і переходить до судових дебатів, тобто після розгляду усіх доказів в справі, головуючий опитує учасників судового процесу, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. Протягом періоду, що аналізується, по справах даної категорії, розглянутих у спрощеному порядку, учасниками судового процесу не заявлялись клопотання про доповнення судового слідства.

попередньому слідстві свідками. У вироку /постанові/ при цьому зазначається про розгляд справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.299 КПК України.

При призначенні покарання за порушення трудового законодавства судом в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно дотримуються вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Слід зазначити, що протягом періоду, що аналізується, вироки /постанови/ у справах

даної категорії не оскаржувались; в апеляційному порядку не змінювались та не скасовувались.

При розгляді кримінальних справ про порушення трудового законодавства, зокрема, за ст.172 КК України, у суддів Чернівецького районного суду спірних та проблемних питань не виникало.