Узагальнення розгляду Чернівецьким районним судом протягом першого півріччя 2015 року кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх

УЗАГАЛЬНЕННЯ

розгляду Чернівецьким районним судом протягом

першого півріччя 2015 року кримінальних проваджень та справ про адміністративні

правопорушення щодо неповнолітніх

17 серпня 2015 року                                                   с. Мазурівка

Відповідно по плану роботи Чернівецького районного суду на друге півріччя 2015 року суддею Цимбалюк Л.П. проведено узагальнення розгляду Чернівецьким районним судом протягом першого півріччя 2015 року кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення щодо неповнолітніх.

Для проведення узагальнення використовувались статистична звітність Чернівецького районного суду за перше півріччя 2015 року, кримінальні провадження, обліково - статистичні картки на кримінальні провадження (з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності), КК України, КПК України, Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Протягом першого півріччя 2015 року в провадженні Чернівецького районного суду перебувало 3 кримінальні провадження відносно 4-х неповнолітніх осіб, з яких 1 кримінальне провадження становить залишок нерозглянутих на початок 2015 року, інші два кримінальні провадження надійшли протягом звітного першого півріччя 2015 року.

Протягом періоду, що аналізується, розглянуто 3 кримінальні провадження відносно 4 неповнолітніх осіб із постановленням обвинувального вироку.

Справами про злочини, вчинені неповнолітніми, є такі справи, у яких суб’єкт злочину досяг віку кримінальної відповідальності (14, 16 років), але не досяг 18 – річного віку до моменту провадження в кримінальній справі. Провадження в справах про злочини, вчинені неповнолітніми характеризуються певними особливостями. Особливості провадження в справах щодо неповнолітніх мають на меті повне забезпечення прав та законних інтересів неповнолітнього в кримінальному процесі, створити додаткові гарантії встановлення істини, необхідні умови для виховного та профілактичного впливу на правопорушників і на осіб, які їх оточують. Правила провадження по даній категорії справ враховують вікові, психологічні та інші властивості особи, яка притягується до відповідальності.  КПК України міститься спеціальний розділ, який визначає порядок провадження по справах щодо неповнолітніх. Проте, зосереджені в ньому норми не замінюють, а доповнюють загальні правила провадження, є додатковими гарантіями встановлення істини по справі.

Особливості порядку кримінального провадження щодо неповнолітніх обумовлені передусім особливостями суб'єкта кримінального правопорушення. Фізичний, розумовий і психічний розвиток неповнолітніх обумовлює нестійкість їх характеру, незрілість мислення, схильність до наслідування поведінки старших за них і дорослих осіб та інші подібні риси, а також неможливість повною мірою самостійно захищати свої права та законні інтереси.

У кримінальному провадженні щодо неповнолітніх судом виконуються загальні завдання кримінального провадження (ст. 2 КПК) і застосовуються загальні правила кримінального процесуального закону з урахуванням норм, які містять особливі правила судового розгляду щодо неповнолітніх.

Судове провадження стосовно неповнолітньої особи та щодо декількох осіб, одна з яких є неповнолітньою, здійснюється згідно з ч. 10 ст. 31 КПК України виключно суддями, уповноваженими зборами суддів Чернівецького районного суду у порядку ст. 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх.

Так, відповідно до рішення зборів суддів Чернівецького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року повноваження на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх покладено на голову суду Суперсона С.П. та суддю Цимбалюк Л.П.

Для уникнення будь-яких сумнівів щодо наявності у судді законних повноважень на розгляд цієї категорії справ до матеріалів кримінального провадження приєднується копія або витяг із протоколу зборів суддів, де визначено кількісний та персональний склад суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх.

В засідання викликаються батьки або інші законні представники неповнолітнього обвинуваченого, про час і місце розгляду справи неповнолітнього суд повідомляє службу у справах дітей.

Батьки або інші законні представники неповнолітнього беруть участь у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого), їх неприбуття в судове засідання не зупиняє судове провадження, крім випадків, коли суд визнає їх участь необхідною, зокрема під час допиту неповнолітнього, який не досяг шістнадцятирічного віку, або якщо неповнолітнього, незалежно від віку, визнано розумово відсталим.

Суд під час судового провадження пояснює неповнолітньому обвинуваченому хід судового засідання на зрозумілій йому мові (в тому числі уникає використання складних мовних конструкцій положень кримінального законодавства), нагадує захиснику та законному представникові неповнолітнього про їх обов'язок пояснювати неповнолітньому кожну дію в ході судового розгляду, забезпечуючи тим самим право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному провадженні, яке полягає не лише в праві останнього бути присутнім в судовому засіданні, але й право чути, бути почутим і слідкувати за ходом розгляду.

Під час допиту суд з'ясовує умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, повні та всебічні відомості про його особу, інші характеризуючі дані, ставить запитання щодо наданих представниками служби у справах дітей (кримінальної міліції у справах дітей) суду відомостей, а також довідується, яких заходів, на думку цих осіб, найбільш доцільно вжити з метою перевиховання обвинуваченого.

Судом обов*язково забезпечується участь захисника щодо неповнолітніх обвинувачених.

Важливою гарантією реалізації права на захист є винесення судом ухвали про залучення захисника у випадках, коли участь захисника є обов’язковою (такі випадки передбачені ст. 52 КПК України), а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника самостійно; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може залучити його самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя або суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його; для проведення окремої процесуальної дії у порядку, передбаченому ст. 53 КПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 52 КПК України участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь – яких сумнівів у тому, що ця особа є повнолітньою.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України від 2 червня 2011 року "Про безоплатну правову допомогу" такі особи є суб'єктами права на безоплатну правову допомогу. Тому, якщо для захисту неповнолітнього не було залучено (запрошено) захисника, то відповідно до частин 2 і 3 ст. 49 КПК України суд постановляє ухвалу, якою доручає Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Ухвала про доручення призначити адвоката є обов'язковою для негайного виконання.

Кримінальні провадження відносно неповнолітніх призначаються до підготовчого судового засідання з дотриманням строків, установлених ст. 314 КПК України та до судового розгляду з дотриманням строків, установлених ст.316 КПК України.

Наприклад, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014020340000255 від 05.11.2014 року (справа № 150/161/15-к (провадження по справі № 1-кп/150/18/15) відносно неповнолітнього Піруса Б.А., 04.05.1997 року народження, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (головуючий суддя Суперсон С.П.), надійшов до суду 02.03.2015 року. Відповідно до ухвали суду від 04.03.2015 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке проведено 17.03.2015 року та призначено судовий розгляд на 17.03.2015 року. Кримінальне провадження розглянуто 17.03.2015 року із винесенням обвинувального вироку.

Проведеним узагальненням встановлено, що судом дотримуються розумні строки розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх.

Наприклад, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014020340000191 від 22.07.2014 року (справа № 150/174/15-к (провадження по справі № 1-кп/150/19/15) відносно неповнолітнього Паламарчука М.Ю., 15.07.1999 року народження, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України (головуюча суддя Цимбалюк Л.П.), надійшов до суду 05.03.2015 року. Відповідно до ухвали суду від 06.03.2015 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке проведено 08.05.2015 року та призначено судовий розгляд на 20.05.2015 року. Кримінальне провадження розглянуто 20.05.2015 року із винесенням обвинувального вироку.

 В провадженні Чернівецького районного суду протягом періоду, що аналізується, відсутні кримінальні провадженні відносно неповнолітніх, які не розглянуто в строк понад шість місяців до одного року, понад 1 рік до двох років та понад два роки.

При постановленні вироку щодо неповнолітньої особи судом дотримуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості покарання. Суд максимально індивідуалізує покарання, призначаючи його конкретній неповнолітній особі за конкретне кримінальне правопорушення. Індивідуалізація покарання є важливою вимогою принципового характеру, що передбачає персоніфікацію кримінальної відповідальності: вона настає лише щодо конкретної особи, яка вчинила злочин (статті 2, 18, 50 КК України). Тому призначаючи покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи неповнолітнього та обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд враховує, що призначене покарання повинно максимально сприяти досягненню його  мети, яка полягає у виправленні неповнолітнього засудженого, його вихованні та соціальній реабілітації.

Судом ретельно і виважено аналізуються відомості, надані представниками служби у справах дітей, інша інформацію про особу неповнолітнього, отримана під час судового розгляду, оскільки, неналежне встановлення таких відомостей всупереч вимогам статей 485, 487 КПК України перешкоджає виконанню судом передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 65 КК законодавчої вимоги щодо всебічного з'ясування обставин, які характеризують особу винного та щодо призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення особи і запобігання новим злочинам.

При призначенні неповнолітньому покарання судом враховується, що вік неповнолітньої особи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України є обставиною, яка пом'якшує покарання незалежно від того, чи досяг обвинувачений на час розгляду кримінального провадження повноліття. Зважаючи на конкретні обставини справи, судом враховуються як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини, перелічені у ч. 1 ст. 66 КК України, а також обставини, які хоча й не зазначені у законі, але знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи, в тому числі примирення з потерпілим, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою тощо.

Наприклад, 22.01.2015 року розглянуто справу № 150/694/14-к (провадження по справі № 1-кп/150/3/15) відносно неповнолітніх Чорного М.М., 18.10.1998 року народження та Дмитрашика В.В., 16.12.1996 року народження, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (головуючий суддя Суперсон С.П.) із винесенням обвинувального вироку. При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим Дмитрашику В.В. та Чорному М.М., судом враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину обвинуваченим, що відповідно до ст.12 КК України він віднесений до тяжких злочинів, особу винних, а саме, що вони на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебувають, Чорний М.М. вчинив злочин, будучи неповнолітнім. Обставиною, яка пом'якшує покарання Дмитрашика В.В.  відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого Дмитрашика В.В.  відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочину відносно особи похилого віку. Обставиною, яка пом'якшує покарання Чорного М.М. відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого Чорного М.М.  відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочину відносно особи похилого віку. Беручи до уваги наведене та дані про особу обвинуваченого Дмитрашика В.В., який раніше судимий, суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства,  а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті Особливої частини з зарахуванням частково відбутого покарання за попереднім вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.09.2014 року.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини скоєння злочину, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого Чорного М.М. доцільним буде призначення покарання у вигляді  позбавлення волі із застосуванням ст.,ст.75,  104 КК України, тобто зі звільненням від покарання з випробуванням. Згідно вироку Чернівецького районного суду від 22.01.2015 року Дмитрашика Віктора Вікторовича визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового зарахування покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.09.2014 року, остаточне покарання призначити у вигляді 4 /чотирьох/ років та 6 /шести/ місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 26.08.2014 року.

Чорного Максима Миколайовича визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст., ст. 75, 104 КК України Чорного Максима Миколайовича звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано Чорного Максима Миколайовича не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Про якість вироків, постановлених у кримінальних провадженнях про злочини неповнолітніх свідчить те, що в апеляційному порядку вироки не скасовувались.

Проведеним узагальненням встановлено, що протягом першого півріччя 2015 року в провадженні суду перебувало 15 справ про адміністративні правопорушення відносно 15 неповнолітніх осіб, з яких відносно 4- осіб застосовано адміністративне стягнення, відносно 11 осіб застосовано адміністративний захід випливу у вигляді попередження.

Так, відносно однієї неповнолітньої особи за ст.126 ч.2 КпАП України застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень штрафу; відносно однієї особи за ст.175-1 КпАП України застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривні; відносно двох осіб за ст.175-1 КпАП України застосовано адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відносно 11 осіб застосовано адміністративний захід впливу у вигляді попередження: - - за ст.121 КпАП України відносно 3-х осіб;

- за ст.126 КпАП України відносно 3-х осіб;

- за ст.130 КпАП України відносно однієї особи;

- за ст.175-1 КпАП України відносно 2-х осіб;

- за ст.178 КпАП України відносно 2-х осіб.

Справи про адміністративні правопорушення неповнолітніх, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, які наділені правом притягнення до адміністративної відповідальності цієї категорії суб’єктів, отже, адміністративна відповідальність неповнолітніх носить лише судовий характер.

Своєрідність неповнолітніх як спеціального суб'єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому хронологічному віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Суб'єктом адміністративної відповідальності визнаються саме неповнолітні у віці від 16 до 18 років. У КпАП України відсутнє визначення поняття "неповнолітні", але статтею 13 вказаного Кодексу передбачено відповідальність неповнолітніх, до яких відносяться особи віком від 16 до 18 років.

За вчинення адміністративних правопорушень в окремих випадках неповнолітні віком від 16 до 18 років можуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах (в разі вчинення дрібного розкрадання, порушення правил дорожнього руху, дрібного хуліганства, стрільби з вогнепальної зброї в населених пунктах, злісної непокори законній вимозі або розпорядженню працівника міліції і порушення правил поводження з вогнепальною зброєю та боєприпасами).

Наприклад, суддя Суперсон С.П., застосовуючи адміністративне стягнення відносно неповнолітнього Сафтюка Олександра Олександровича, 22.06.1997 року народження, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5, 6 ст. 121, ч.2 ст. 126 КпАП України (справа №150/393/15-п

(провадження по справі №3/150/132/15), врахував, що накладення стягнення за адміністративні правопорушення передбачені статтями 121, 126 КпАП України, застосовується з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами та має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров`я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб. Враховуючи викладене, особу правопорушника, його матеріальний стан, відсутність обставин, що пом’якшують покарання, характер правопорушення суддя Суперсон С.П. дійшов висновку за необхідне обрати адміністративне стягнення правопорушнику Сафтюку О.О. у вигляді штрафув розмірі 30 /тридцять/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 /п’ятсот десять / гривень, не вбачаючи при цьому підстав для накладення іншого виду стягнення.

Однак, і в цих випадках не виключається застосування заходів, передбачених ст.24-1, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи порушника до нього доцільніше застосувати саме ці заходи. Винятком із цього правила є вчинення неповнолітньою особою злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст.185 КпАП України).

Наприклад, 03.08.2015 року розглянуто справу №150/551/15-п (провадження по справі №3/150/197/15) відносно неповнолітнього Кавлака Ярослава Ігоровича, 02.07.1998 року народження, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.2, 130 ч.1 КпАП України, із винесенням постанови про визнання винним Кавлака Ярослава Ігоровича у вчиненні правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, ст.126 ч.2 КпАП України та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 /трьох тисяч чотирьохсот/ гривень. Стягнуто з Кавлака Я.І. судовий збір в дохід держави в розмірі 36 /тридцяти шести/ гривень 54 копійок.

Кавлак Я.І. свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, ст.126 ч.2 КпАП України, визнав, щиро поякаявся, також його вина доведена матеріалами справ, зокрема, протоколами про адміністративне правопорушення, серії АП 1, №037415 та серії АП 1, №037416, складеними 17.07.2015 року інспектором АП ВДАІ УМВС України у Вінницькій області з обслуговування Чернівецького району Якимчаком В.В.; висновком Чернівецької лікарні планового лікування щодо результатів медичного огляду Кавлака Я.І., згідно якого останній на час проведення огляду перебував в стані алкогольного сп’яніння.

У випадках, якщо неповнолітня особа несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, заборонено застосування адміністративного арешту до неповнолітніх (ст. 32 КпАП України).

Проведеним узагальненням встановлено, що протягом періоду, що аналізується до неповнолітньої особи, яка несе відповідальність на загальних підставах, не застосовувалось адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Вчинення правопорушення неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. 

Наприклад, суддя Цимбалюк Л.П., застосовуючи захід впливу до неповнолітнього Юрій Юрія Степановича, 29.04.1998 року народження у вигляді попередження, при розгляді справи №150/325/15-п (провадження по справі №3/150/99/15) про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.7, ст.126 ч.2 КпАП України, взяла до уваги, що Юрій Ю.С.  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 ч.2 КпАП України у шістнадцятирічному віці, а адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.7 КпАП України - у сімнадцятирічному віці, правопорушення вчинив вперше, повністю переосмислив свої дії, пояснив, що в подальшому подібних порушень допускати не буде, а тому з врахуванням особи правопорушника, прийшла до висновку в силу статті 24-1 КпАП України про застосування відносно останнього адміністративного заходу впливу у вигляді попередження.

При здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх судом забезпечується точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний їх розгляд, керується при цьому Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Проблемних та спірних питань у суддів Чернівецького районного суду при розгляді справ даної категорії протягом періоду, що аналізується, не виникало.