ВС вказав умови, коли договір дарування частини квартири може бути визнаний недійсним

Якщо договір дарування посвідчено та зареєстровано у встановленому законом порядку, при цьому у момент складання договору дарувальник підтвердив, що правочин здійснено за доброю волею, то навіть незважаючи на поважний вік дарувальника, відповідний договір є дійсним.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 13 лютого 2020 року № 756/6516/16-ц.

З повним текстом судового рішення зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.

Обставини справи

Син померлої (дарувальника) зазначав, що його матері на час укладення оспорюваного договору дарування було 92 роки. Після укладення вказаного договору вона була зареєстрована та продовжувала проживати у спірній квартирі до своєї смерті, несла тягар утримання квартири і сплачувала житлово-комунальні послуги, в силу свого похилого віку та за станом здоров'я вона потребувала стороннього догляду та матеріальної допомоги, передача частини квартири фактично не відбулася, подарована частина спірної квартири була єдиним її житлом. Син звернувся з позовною заявою до суду про визнання договору дарування недійсним в силу положень ст. 229 ЦК, а дарувальник вважала подаровану частину спірної квартири своєю, заповідала її своєму синові.

Син дарувальниці зазначав, що спірний договір дарування укладений його матір'ю в супереч її волі, оскільки вона помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, а тому договір дарування має ознаки недійсності.

Позиція Верховного Суду

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 229 ЦК якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму ВСУ № 9, правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Ви можете оперативно знаходити судові рішення, відслідковувати інформацію про контрагентів та отримувати всі необхідні інструменти для щоденної юридичної роботи за допомогою Професійного рішення для юридичних департаментів та компаній.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Судами встановлено, що 21 травня 2013 року між дарувальником та обдарованими (3 особи) укладений договір дарування частини квартири, за умовами якого дарувальник передала безоплатно у власність відповідачів, кожному у рівних долях по 2/9 частки відчужуваної квартири, а саме 2/3 частини квартири.

Договір дарування частини квартири укладений у письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом.

У договорі дарування дарувальник підтвердила, що дарування здійснено за доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного, так і морального. Крім того, сторони стверджували, що договір не укладається під впливом тяжких для них обставин; вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересах; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; володіють українською мовою, що дало їм можливість прочитати цей договір та правильно зрозуміти його сутність; умови договору їм зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину, не носить характеру уявного чи удаваного правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Обдаровані зареєстрували право власності на належні їм частки квартири, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна.

Ураховуючи зазначене, посилання заявника у касаційній скарзі на те, що спірний договір дарування укладений дарувальницею в супереч її волі, оскільки вона помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, а тому договір дарування має ознаки недійсності, є необґрунтованими.