Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Нехватка часу у адвоката… Впевнений, що кожен із колег з цим стикався. Бігаєш з засідання у засідання, ввечері сідаєш писати процесуальні документи та попутно надаєш клієнтам консультації.
Знайомо?
З таким темпом очевидно, що часу на виконання технічної роботи (відправити/отримати кореспонденцію, сплатити судові збори, зробити копії та сформувати пакети документів) просто не вистачає. От і доводиться адвокатам доручати виконання таких функцій на інших людей, зокрема, своїх помічників.
Чесно кажучи прочитавши судові рішення у справі, яка аналізується, я був неприємно здивований «глубине мысли» суддів апеляційного суду. Алеж суд касаційної інстанції все ж таки розставив крапки над «і».
У даній справі адвокатом було подано апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Однак, апеляційний суд таку скаргу спочатку залишив без руху, з тих підстав, що додана квитанція про сплату судового збору не може бути прийнята як доказ сплати судового збору, оскільки вказаний у ній платник не є стороною у справі.
Адвокат на виконання вказаної ухвали суду надав останньому свої пояснення у яких послався на те, що особа, яка сплатила судовий збір є його помічником, судовий збір сплачено на законних підставах, оскільки вся інформація про цю сплату зазначена у назві реквізиту «Призначення платежу» та надав суду витяг із Єдиного Реєстру Адвокатів України, у якому міститься інформація про особу, яка сплатила судовий збір як про його помічника.
Проте такі пояснення суд не влаштували та у зв’язку із цим апеляційну скаргу адвокату було повернуто, що і стало підставою для звернення заявника до Касаційного цивільного суд.
Переглядаючи ухвалу апеляційного суду КЦС скаргу адвоката задовольнив та у своїй постанові зазначив, що згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сукупність норм, визначених ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вказує на те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
Проте, у даній справі до поданої апеляційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у необхідному розмірі. Окрім того, у назві реквізиту «Призначення платежу», зазначено, зокрема, номер справи, оскаржене рішення та особу, в інтересах якої подано скаргу.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості прийняття квитанції як доказ сплати судового збору у зв`язку із зазначенням у ній платником іншої особи, а не учасника справи чи представника, а відтак і застосування наслідків невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є обмеженням особи в доступі до суду, передбаченим статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналізуйте судовий акт: ВС/КГС: Квитанція про сплату судового збору, яка не містить інформації про номер справи та дату прийняття судового акта, що оскаржується, не є належним доказом сплати судового збору (ВС/КГС, № 910/4557/18,13.02.20)
_03_03.png)
