Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям

Не завжди вчинення особою злочину тягне за собою кримінальну відповідальність.
Так, згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, передумовами зазначеного звільнення є:
- вчинення особою злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості вперше;
- щире каяття після вчинення злочину;
- активне сприяння розкриттю злочину;
- повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Під вчиненням злочину вперше слід розуміти, що особа раніше не вчиняла будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України (відсутність у особи непогашеної або незнятої судимості за раніше скоєний злочин).
Дійове каяття характеризується трьома елементами, взятими у сукупності, а саме:
- щирим розкаянням;
- активним сприянням розкриттю злочину;
- повним відшкодуванням заподіяного збитку або усуненням заподіяної шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Щире каяття, характеризуючи суб’єктивне ставлення особи до вчиненого злочину, тобто, особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що не супроводжується щирим каяттям, є обставинами, які пом'якшують відповідальність при призначенні покарання.
Активне сприяння розкриттю злочину полягає у наступному:
- повідомленні про всі відомі епізоди й обставини вчинення злочину; викритті інших співучасників;
- визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину;
- повідомленні про їхнє місцезнаходження;
- наданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
Якщо допомога правоохоронним органам з боку винного не дала позитивних результатів (не вдалося затримати співучасників або відшукати знаряддя вчинення злочину чи інші потрібні докази), ця обставина сама по собі не повинна перешкоджати застосуванню ст. 45 КК України.
Повне відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди означає задоволення в повному обсязі розумних претензій потерпілого. Повне відшкодування заподіяних збитків може полягати у:
- поверненні викраденого майна або надання потерпілому замість викраденого, знищеного чи пошкодженого рівноцінного майна;
- компенсації у грошовій формі вартості викраденого, знищеного чи пошкодженого майна;
- відновленні своєю працею або за свій рахунок властивостей пошкодженого майна;
- оплаті вартості лікування потерпілого;
- усуненні моральної шкоди у тій формі, яка задовольняє потерпілого.
Слід зауважити, що відшкодування збитків або усунення шкоди має бути добровільним.
Сфера застосування ст. 45 КК України охоплює як закінчені, так і незакінчені злочини.
У разі вчинення злочину у співучасті, питання про звільнення від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям вирішується лише щодо того співучасника, який виконав усі зазначені у ст. 45 КК України вимоги.
Не є перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють ідеальну сукупність.
Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється незалежно від згоди потерпілого.
Для прикладу, надаю ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/8006/17, згідно якої обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито.