Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства", який запроваджує певні зміну у порядку здійснення кримінального провадження.
1. Ліквідовано монополію державних судово-експертних установ на проведення експертизи у кримінальному провадженні.
2. Сторони кримінального провадження отримали право на самостійне залучення експерта для проведення експертизи без звернення до слідчого судді. При цьому, доказова сила висновку, складеного експертом за замовленням сторони кримінального провадження, дорівнює доказовій силі висновку експерта, залученого на підставі ухвали слідчого судді.
3. Слідчому та прокурору надано право на самостійне без звернення до слідчого судді залучення експерта для проведення психіатричної експертизи з метою підтвердження неосудності чи обмеженої осудності особи.
4. Право слідчого судді на самостійне залучення експерта для проведення експертизи суттєво обмежено. Слідчий суддя може залучити експерта виключно на підставі клопотання сторони захисту та за умови наявності поважних причин, які не дозволяють стороні захисту залучити експерта власними силами. Право слідчого судді призначити експертизу за клопотанням сторони обвинувачення скасовано у повному обсязі.
Скасована можливість визнання в якості належних доказів показань з чужих слів за згодою сторін.
Органи Державної кримінально-виконавчої служби України виключено з переліку органів досудового розслідування, а слідчі цих органів позбавлені права здійснювати дізнання і досудове слідство у кримінальних провадженнях.
Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та Державному бюро розслідувань (ДБР) надано право на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (так зване "право на прослуховування").
1. НАБУ отримало право на набір негласних штатних працівників, якими можуть бути детективи, старші детективи та працівники інших підрозділів НАБУ.
2. Призначення на посади негласних штатних працівників НАБУ здійснюється за результатами конкурсу, який проводиться окремою конкурсною комісією з числа працівників НАБУ, які мають допуск до державної таємниці. Порядок проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників НАБУ затверджується Директором НАБУ.
3. Оголошення про проведення конкурсу на зайняття посад негласними працівниками НАБУ не публікується у відкритому доступі. Участь громадськості у проведенні відповідних конкурсних процедур не передбачена.
1. Закріплено обов’язок слідчого та прокурора у разі відмови у задоволенні (часткового задоволення) клопотання про арешт тимчасово вилученого майна або скасування арешту такого майна (повністю чи частково) негайно вжити заходів для повернення вилученого майна власнику та направити повідомлення про виконання відповідної ухвали слідчому судді.
2. Передбачено, що якщо на момент затримання особи її прізвище, ім’я, по батькові невідомі, особа ідентифікується у протоколі затримання шляхом детального опису такої особи та долучення її фотознімку.
3. Встановлено можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
Невстановлення особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності – нова підстава для закриття кримінального провадження. Однак, ця підстав не застосовується у разі розслідування особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров’я особи або злочину, за який може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження на відповідній підставі. Закриття кримінального провадження у разі невстановлення винної у вчиненні кримінального правопорушення особи протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється судом за клопотанням прокурора.
1. Учасники кримінального провадження позбавлені права клопотати про оголошення прокурором обвинувального акту в повному обсязі. Відтепер, для початку судового розгляду достатньо оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту.
2. Запроваджено можливість проголошення стороною обвинувачення і стороною захисту вступної промови. Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту.
У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена правова позиція сторони.
Сторони мають право відмовитися від проголошення вступної промови.
3. Суд отримав широкі повноваження для забезпечення економії процесуального часу під час судового розгляду. Зокрема, за наявності ознак зловживання правом при проголошенні стороною вступної промови суд після усного попередження має право зупинити проголошення вступної промови. Також суд має право обмежити тривалість оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акту, а також оголошення короткого викладу позовної заяви цивільним позивачем або його представником.
Разом з тим, норми про прискорення судового розгляду за відсутності чітких законодавчих формулювань можуть породити зловживання з боку суду і сторони обвинувачення, а також позбавити сторону захисту процесуальних можливостей для повного і всебічного обґрунтування власної юридичної позиції.
1. Послаблені вимоги щодо процедури повідомлення про підозру депутатів, суддів, адвокатів, детективів НАБУ, прокурорів САП, працівників НАЗК та інших спеціальних суб’єктів.
Генеральний прокурор, його заступник та керівник регіональної прокуратури отримали право передоручати вручення підозри вищим посадовим особам держави будь-якому слідчому або прокурору.
2. Дозвіл на проведення обшуку у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, може надавати лише слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.
3. Спрощено порядок погодження процесуальних дій, які вчиняються за межами України. Так, якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов’язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. У інших випадках для виконання процесуальних дій за межами території України дозвіл прокурора або суду не потрібний.
До Закону не увійшли правові норми, які суттєво обмежують права сторони захисту та суперечать міжнародним стандартам демократичного суспільства, а саме:
1. Не скасовано норму щодо обмеження максимальної тривалості досудового розслідування без повідомлення особі про підозру (так звані "поправки Лозового").
Чинні правила обрахунку строку досудового розслідування захищають особу, яка фігурую у матеріалах кримінального провадження, але якій не повідомлено підозру, від "безкінечного" кримінального переслідування та тиску з боку правоохоронців з метою отримання потрібних показань. Скасування чітких строків досудового розслідування є кроком назад у реформі кримінального провадження та може призвести до посилення обвинувального нахилу слідства та істотного обмеження прав сторони захисту.
При цьому, особа, якій не пред’явлено підозру, фактично буде позбавлена процесуальних можливостей для протидії необмеженому продовженню строку досудового розслідування.
А надміру тривале досудове розслідування без повідомлення особи про підозру є істотним порушенням прав людини, передбачених Конституцією України та Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.
2. Збережена можливість судового оскарження особою повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Запровадження процедури оскарження повідомлення про підозру є безумовним позитивом у контексті захисту прав людини від необґрунтованих обвинувачень з боку правоохоронців, а скасування цієї процедури є недоцільним, оскільки зменшує рівень захищеності прав підозрюваного у відносинах з органами досудового розслідування.
3. Тимчасово відмовилися від ідеї дозволити затримання, обшук чи огляд народного депутата без згоди Верховної Ради України, однак парламентарі обіцяли повернутися до цього питання пізніше у окремому комплексному законопроекті. Разом з тим, через відсутність в Україні інститутів сталої демократії та політично нейтральних правоохоронних органів виникає питання чи узгоджуються запропоновані раніше у законопроекті правила здійснення слідчих дій щодо народних депутатів з міжнародними стандартами парламентаризму та чи не посягають вони на незалежність членів парламенту.
_03_03.png)
