Свідоме неотримання судової кореспонденції може свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи

Залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судами попередніх інстанцій за адресою, зазначеною самим відповідачем в клопотаннях та апеляційній скарзі, тоді як ця адреса співпадає з адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві та наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та, в подальшому, посилання відповідача на те, що судами не було повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Як вбачається з судових решень у цій справі, ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи направлялися відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також за адресою, вказаною сторонами у спірному договорі оренди. Втім процесуальні документи поверталися на адресу суду без вручення з відміткою відділення пошти «за закінченням терміну зберігання».

Отже, направляючи судову кореспонденцію за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, суд не порушив норм процесуального права.

У зв’язку з цією судовою справою доречно нагадати, що припис ч.2 ст. 135 ГПК України передбачає стягнення в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штрафу у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин.