Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (ВС/КЦС,справа № 565/1145/17, 26.06.19)

 Позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця тривалістю три місяці, посилаючись на те, що  не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту, що вважає поважною причиною пропуску такого строку.

Рішенням міського суду у задоволенні позову було відмовлено, оскільки «позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він, з незалежних від нього обставин, не мав можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини». Втім, це рішення апеляційний суд скасував і позов задовольнив, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.

При цьому суди виходили з того, позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ВС/КЦС зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Варто також звернути увагу на наступну обставину в цїй справі, - згідно повідомлення нотаріального архіву  у переданих до архіву нотаріальних документах приватного нотаріуса (помер на час розгляду даної справи) відсутні будь-які відомості про заведення спадкової справи щодо майна спадкодавця після його смерті. Тобто нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, хоча закон пов`язує виникнення у нотаріуса обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи.