flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами

25 січня 2019, 09:32

Щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами

З прийняттям Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), який набув чинності 15.12.2017, законодавцем запроваджено відповідальність учасників процесу, в тому числі їхніх представників за зловживання процесуальними правами.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Стаття 148 ЦПК України передбачає наступні підстави накладення суддею стягнень у виді штрафу на осіб, які беруть участь у справі (включно із представниками сторін):
- невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами (наприклад безпідставне заявлений повторно відвід…);
- вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
- невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
- порушення заборон, встановлених ЦПК України або передбачених головуючим у справі суддею.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України.
Зокрема, суд вправі застосувати штрафні санкції, які передбачені статтею 148 ЦПК України.
В дохід держави стягується з винної особи штраф розміром від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1 січня 2019 року вже складає 1 921,00 грн.
У випадку, якщо учасник судового процесу чи-то його представник продовжуватиме зловживання своїми процесуальними правами, суд може збільшити такий штраф до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 19 210,00 грн.
Разом із тим, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.
Також, слід відзначити що суд може штрафувати не тільки сторону, а також її представника, більш того обох - за одне й теж зловживання.
В той же час, у разі зловживання процесуальними правами, порушенням процесуальних обов’язків та неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) з боку прокурорів або адвокатів суд наділений правом постановити окрему ухвалу відносно такого прокурора чи адвоката. 
В даному випадку, окрема ухвала надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З огляду на наведене, суд звертає увагу усіх учасників цивільного процесу на неприпустимість зловживання процесуальними правами.