Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу.

За правилами частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження № 61-894св17), від 21 березня 2018 року № 6-676/10 (провадження № 61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження № 61-835св18), від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10 (провадження № 61-22036св18).