Використання критичних висловлювань щодо судового рішення та називання судді «працівником суду»

Використання критичних висловлювань щодо судового рішення та називання судді «працівником суду»

Використання критичних висловлювань щодо судового рішення та називання судді «працівником суду» без нецензурної лексики, лайливих слів чи явно образливих висловлювань не є зловживанням процесуальними правами. Ступінь допущеної критики не відповідає заходам, що позбавляють особу конституційного права на апеляційний перегляд

14 січня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції у задоволенні заяви відмовив, вважав її безпідставною.

Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами та повернув апеляційну скаргу на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України. Апеляційний суд зазначив, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 використала лексику непритаманну діловим документам, зокрема, називала суддю суду першої інстанції «працівником суду» та «особою», вказувала на відвід судді через відсутність у неї спеціалізації та стверджувала, що суддя допустила низку помилок у судовому рішенні.

Вважав, що такі висловлювання виходять за межі коректної та легітимної критики, є проявом зневаги до судді та судової системи загалом і мають кваліфікуватися як зловживання правом на подання апеляційної скарги.

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду, ухвалу скасував, зауваживши, що ступінь допущеної позивачем критики на адресу суду першої інстанції не відповідає вжитим судом апеляційної інстанції заходам процесуального реагування, що полягають в позбавленні позивача передбаченого Конституцією України права на апеляційний перегляд судового рішення.

При визнанні подання апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами апеляційний суд зауважив, що в тексті апеляційної скарги заявниця використовує лексику, що непритаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг), зокрема вона негативно висловлюється про розумові здібності судді суду першої інстанції.

Аналіз змісту апеляційної скарги позивача дає підстави для висновку, що вона містить критичні висловлювання щодо законності та обґрунтованості судового рішення суду першої інстанції, а щодо самої судді суду першої інстанції у тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає «працівник суду».

Водночас апеляційна скарга не містить нецензурної лексики, лайливих слів чи символів, а також висловлювань, що вжиті в грубій формі та є явно образливими по відношенню до суду чи інших учасників процесу. Тому відсутні підстави для висновку, що подання позивачем апеляційної скарги є умисним виявом очевидної неповаги до суду (судді) першої інстанції та, відповідно, зловживанням процесуальними правами.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі № 146/561/21 (провадження № 61-10633св25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/133382122.