Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги», у редакції, чинній на момент настання ДТП, визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Згідно із частиною третьою статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Частиною першою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Відповідно до пунктів 4-6, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги» основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації.
Тлумачення норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (із змінами та доповненнями) дозволяє дійти висновку, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18).
З такими висновками погодився Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, вказавши у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц (провадження № 61-44376сво18), що у силу закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
У справі, яка переглядається у касаційному порядку, судами установлено, що у Хмельницькій області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1-3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги» у редакції Закону, чинній на час ДТП, державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України (правонаступником якої відповідно до Указу Президента України № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є Державне агентство автомобільних доріг України), що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (пункт 3 Положення про Укравтодор).
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12,
81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області має нести відповідальність за шкоду, спричинену ДТП, оскільки підприємством, на яке державою покладено обов`язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Хмельницькій області, є Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області, у зв`язку із цим саме вона повинна нести таку відповідальність.
Уклавши договір про надання послуг з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-12 Старий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка (через Вінницю) км 253+100 - км 256+700 Хмельницька область від 06 квітня 2020 року з ТОВ «СТЛ+М», Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області зобов`язана була, як замовник робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення (відрізок дороги) у Хмельницькій області, контролювати та перевіряти якість роботи підрядника.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області несе відповідальність перед учасниками дорожнього руху за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг неналежним утриманням автомобільних доріг у Хмельницькій області.
При цьому, слід звернути увагу на те, що перебуваючи у договірних відносинах з ТОВ «СТЛ+М», Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області не позбавлена можливості захистити своє порушене право, як замовника послуг, спричинене їх неякісним виконанням.
Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 447/938/14-ц (провадження № 61-1705св21), від 22 червня 2022 року у справі № 373/546/21 (провадження № 61-19989св21).
Доводів щодо обґрунтованості розміру майнової та моральної (немайнової) шкоди, стягнутої на корить ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції, касаційна скарга не містить.
Посилання Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 569/18043/17 (провадження № 61-48871св18), від 02 вересня 2019 року у справі № 369/4095/16-ц (провадження № 61-27894св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 0508/1310/2012 (провадження № 61-5632св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 711/1803/17 (провадження № 61-24923св18) колегія суддів спростовує, оскільки суди, під час вирішення тотожних за своїм змістом спорів, мають враховувати останню правову позицію Верховного Суду.
Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не суперечать висновкам Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 127/18036/15-ц (провадження № 61-44376сво18) про те, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам вмотивованості.
Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
_03_03.png)
