Перебування у відпустці представника позивача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки позивач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у суді апеляційної інстанції. Так, із матеріалів справи встановлено, що представник позивача - ОСОБА_7 подавала до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 18 лютого 2021 року, що свідчить про те, що стороні позивача було відомо про дату та час судового розгляду. Про зазначені обставини також зазначено у поданій касаційній скарзі, у якій заявник підтвердив, що про судове засідання, призначене на 18 лютого 2021 року, його представник дізнався зі сайту «Судової влади» та подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадження карантину на території України та перебуванням представника позивача у відпустці за межами України.

Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року - перевезення пасажирів метрополітенами.

Саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19, враховуючи послаблення карантинних обмежень, не зупиняє роботи судів, адвокатів, а позивач чи його представник не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до статті 212 ЦПК України, проте не скористалися своїм правом.

Перебування у відпустці представника позивача, завчасно повідомленого про дату та час судового засідання, не є підставою для відкладення судового засідання, оскільки позивач не був позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні клопотання позивача про зупинення розгляду цієї справи до вирішення справи № 752/8210/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, є необґрунтованими, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, тому суди обґрунтовано виходили із відсутності правових підстав для зупинення провадження у цій справі.