День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового р

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Такі дії полягають у наданні можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (частини 2, 3 ст. 290 КПК).

Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК(в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як убачається із внесених змін, законодавець врахував частину наявної проблематики щодо застосування вказаної процесуальної норми, при цьому конкретизував те, що день прийняття відповідної постанови та день повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування включаються в строк досудового розслідування.

Направлення цього повідомлення входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які у сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів. Разом з тим, направлення або вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування із вказівкою дати, часу та місця ознайомлення, не слід розцінювати (тлумачити), як фактичне (реальне) забезпечення доступу до матеріалів досудового розслідування.

Забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження у частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК).

Разом з тим, проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб`єкти об`єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.

Таким чином, день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Колегія суддів об`єднаної палати вважає, що таке повідомлення є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. В іншому випадку кримінальна процесуальна діяльність органів досудового розслідування має визнаватися незаконною, а отримані докази - недопустимими.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII ч. 1 ст. 284 КПК було доповнено п. 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК, а також виконання ним приписів ст. 219 КПК у частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого, стосовно якого відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Повертаючись до доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів об`єднаної палати вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 12 березня 2020 року до ЄРДР за № 62020000000000273 внесено відомості за фактом пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 369 КК

(т. 1 а. п. 1).

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК (т. 7 а. п. 58-63).

У подальшому постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 20 травня 2020 року продовжено строк досудового розслідування цього кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 03 липня 2020 року

(т. 1 а. п. 36-38).

Таким чином кінцевою датою строку досудового розслідування було визначено

03 липня 2020 року.

02 липня 2020 року прокурор ОСОБА_13 доручив слідчому ОСОБА_14 повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 1 а. п. 68-69).

Надалі слідчий ОСОБА_12 03 липня 2020 року надіслав стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування, в якому зазначив про можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 13 липня 2020 року

(т. 1 а. п. 94-95).

Протоколом про відкриття матеріалів досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування підтверджується те, що 13 липня 2020 року сторона захисту розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 9 а. п. 186-235).

30 липня 2020 року слідчий ОСОБА_12, за погодженням з прокурором ОСОБА_15, направив поштовим зв`язком до Печерського районного суду м. Києва клопотання про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 9 а. п. 171-181).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року клопотання слідчого було задоволено, встановлено підозрюваному

ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату ОСОБА_16 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 12 год 13 серпня 2020 року, після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження (т. 9 а. п. 182).

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 12 лютого 2021 року у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, закрив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Таке рішення суду, зокрема, обґрунтовано тим, що слідчий 03 липня 2020 року направив стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів 13 липня 2020 року. Натомість, в період часу з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року слідчий не забезпечив стороні захисту можливості та належних умов для безперешкодного ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування. Тому місцевий суд зробив висновок, що цей період часу не є строком ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Погоджуючись із рішенням місцевого суду та відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції, крім іншого, зазначив, що 03 липня 2020 року слідчий надіслав ОСОБА_1 та його захиснику повідомлення про можливість 13 липня 2020 року отримати доступ до матеріалів досудового розслідування. У період часу з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року слідчий не забезпечив стороні захисту можливості та належних умов для ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування, тобто не надав доступу до матеріалів кримінального провадження до закінчення строку досудового розслідування, оскільки фактичне надання цій стороні доступу до вказаних матеріалів та можливості ознайомлення з ними відбулося лише 13 липня 2020 року. У зв`язку з чим проміжок часу з 02 липня 2020 року до 13 липня 2020 року не є строком ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і не може бути виключений із загального строку досудового розслідування, тому відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК та направлення обвинувального акта до суду здійснено поза межами строку досудового розслідування.

Колегія суддів об`єднаної палати вважає неспроможними вказані висновки судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК, не включається у строк досудового розслідування, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як зазначалося вище, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення

03 липня 2020 року повідомила стороні захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування 13 липня 2020 року.

З наведеного слідує, що сторона обвинувачення повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів розслідування у межах строку досудового розслідування, з урахуванням постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 20 травня 2020 року.

Сторона захисту почала ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування 13 липня 2020 року, про що свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

При цьому день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.

Таким чином, по даному кримінальному провадженню проміжок часу з 04 липня 2020 року по 13 липня 2020 року не включається у строк досудового розслідування.

Що стосується доводів прокурора, що апеляційний суд не взяв до уваги ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року, якою за клопотанням слідчого стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 13 серпня 2020 року, то вони є безпідставними з огляду на таке.

За загальним правилом сторона кримінального провадження зобов`язана письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження.

Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Таким чином, обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк для такого ознайомлення.

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування, сторона захисту розпочала ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 13 липня 2020 року.

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 24 липня 2020 року захисником ОСОБА_17 було долучено до матеріалів провадження заяви його підзахисного від 21 липня 2020 року та від 22 липня 2020 року, в яких

ОСОБА_1 висловив своє небажання в подальшому знайомитись з матеріалами досудового розслідування та просив надати йому обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування (т. 9 а. п. 239-241).

В той же день, о 14 год 43 хв., захисником ОСОБА_17 було завершено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та підписано відповідний протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування із зазначенням найменування таких матеріалів (т. 9 а. п. 204).

Також 24 липня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу слідчого та прокурора власноруч написані заяви, якими підтвердив факт ознайомлення ним з матеріалами досудового розслідування й повторно наголосив про необхідність вручення йому обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 9 а. п. 242-245).

До того ж 27 липня 2020 року ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу слідчого й прокурора заяви, в яких на виконання вимог ч. 9 ст. 290 КПК детально описав матеріали, з якими він ознайомився, та долучив до цих заяв підписані ним описи всіх дев`яти томів кримінального провадження (т. 9 а. п. 247-268).

З наведеного вбачається, що стороні захисту було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та остання письмово підтвердила цей факт стороні обвинувачення.

Однак слідчий ОСОБА_12 продовжив викликати ОСОБА_1 та захисника для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, не врахувавши, що ознайомлення з матеріалами розслідування є не обов`язком, а правом, яке захист використав на власний розсуд.

Таким чином, у цьому кримінальному провадженні строк ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування тривав з 04 по 24 липня 2020 року, оскільки у матеріалах провадження містяться письмові підтвердження, як від підозрюваного ОСОБА_1 (письмові заяви від 21 та 22 липня 2020 року), так і від захисника ОСОБА_17 (у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування), про реалізацію ними свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та завершення такого ознайомлення, а тому вказаний проміжок часу не включається в строк досудового розслідування. Кінцевою датою строку досудового розслідування, з урахуванням часу ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, є 24 липня 2020 року.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 був складений 13 серпня 2020 року, який у цей же день направлений до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду по суті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (т. 1 а. п. 58-61).

Отже, направлення 13 серпня 2020 року до місцевого суду обвинувального акта щодо ОСОБА_1 відбулося поза межами строку досудового розслідування. Відтак, висновки судів про наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підстави для закриття кримінального провадження є правильними.

При цьому, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 30 липня 2020 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.

Таким чином, посилання прокурора в обгрунтування своїх доводів на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року, якою стороні захисту, а саме ОСОБА_1 та його захиснику, було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 12 год 13 серпня 2020 року, є неспроможними.

Наявність указаної ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, відповідно до вимог кримінального процесуального закону не свідчить про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, який після закінчення поновленню не підлягає.

Під час апеляційного розгляду, суд ретельно перевірив викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи та правильно зазначив про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали місцевого суду щодо ОСОБА_1 .Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Таким чином, у касаційній скарзі прокурора відсутні обґрунтовані доводи, які би дозволили дійти висновку, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів об`єднаної палати дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Виконуючи приписи ч. 4 ст. 442 КПК, об`єднана палата робить висновок про застосовування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 219 КПК.

Висновок:

Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.