Чернівецький районний суд Вінницької області

30 березня 2020, 11:16

Відповідні зміни передбачені проектом закону №3276 «Про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю…», прийнятим Верховною Радою за основу 274 голосами народних депутатів.

При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали. Водночас у проекті застережено, що підозрюваний (обвинувачений), який перебуває поза межами приміщення суду, може заперечити проти дистанційного розгляду та наполягати на особистій присутності при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою. В такому разі суд не може ухвалити рішення про відеоконференцзв’язок.

Про рішення щодо проведення засідання у

режимі відеоконференції сторони кримінального провадження повідомляються у порядку, визначеному ст.135 КПК щодо здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Можливість проведення засідання у режимі відеоконференції поширюється, у тому числі і на судове провадження з дотриманням правил, передбачених чч.3 — 9 ст.336 КПК. Натомість ці правила не поширюються на розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Участь захисника у засіданні забезпечується відповідно до вимог цього кодексу.

Утім, як зазначили експерти ГНЕУ, залишається невирішеним питання, як бути з тими випадками, коли на час набрання чинності цим законом до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою залишиться менше 10 днів. Адже тоді сторона обвинувачення з об’єктивних причин не зможе дотриматися вимог процесуального закону. Автоматично виникне необхідність звільнити певну кількість осіб з-під варти виключно з формальних підстав. При цьому це може взагалі унеможливити подальший розгляд, якщо особи, звільнені з-під варти, скориставшись ситуацією, просто зникнуть