Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суддя-доповідач: Погрібний С. О.
Об`єднана палата врахувала, що підставою звернення до суду із заявою про встановлення факту належності довідки ОСОБА_1 є рішення про відмову у видачі заявнику посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), ОСОБА_1 має право на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яким є Управління соціального захисту населення Лубенської державної адміністрації Полтавської області. Так само заявник не був позбавлений можливості оскаржити таке рішення Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області у позасудовий спосіб відповідно до пункту 13 Порядку.Так, у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду, заявник у порядку окремого провадження звернувся до суду цивільної юрисдикції із заявою про встановлення факту, що у списку евакуйованих громадян Чорнобильського району Київської області допущено описку у зазначенні дати народження заявника. Встановлення такого факту заявнику потрібно для призначення пенсії на пільгових умовах як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки Управління Пенсійного фонду України відмовляється призначати пенсію у зв`язку з суперечностями у даті народження заявника.Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке:Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.Визначаючи релевантність до спірних правовідносин правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду врахувала, що спірні правовідносини як у справі, що переглядається, так і у справі, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду, стосуються соціального захисту осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з наявністю невідповідностей (помилок, описок) у документах, потрібних для підтвердження статусу осіб як таких, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У обох наведених справах з`ясовано, що існує позасудовий порядок встановлення фактів, які надають право особам на передбачені законом пільги, а отже, правомірним порядком захисту є саме оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, якими порушуються права цих осіб, що віднесено до юрисдикції адміністративного суду.Додатково Об`єднана палата врахувала, що у обох справах заявники звернулися до суду за встановленням факту того, що у певних документах зазначено саме особу заявників, пропри допущені помилки у прізвищі чи то даті народження, з метою подальшого підтвердження свого статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримання державного соціального захисту відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (абзац другий преамбули до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.Вимоги заявників як у цій справі, так і у справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов`язані з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявників з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду врахувала, що між ОСОБА_1 та Управлінням соціального захисту Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ним певного соціально-правового статусу, не пов`язаний з будь-якими цивільними права та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні його певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.Об`єднана палата, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.Щодо обґрунтованості оцінки довідки як правовстановлюючого документаДодатково Об`єднана палата врахувала, що вирішуючи заяву по суті, суди першої та апеляційної інстанцій застосували правила пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.Водночас довідка про участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження не є правовстановлюючим документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголошує, що у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах.Висновки про застосування норм праваВстановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі (заміні) посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виходить з потреби визначати правову природу відносин, що виникли між учасниками справи, віддаючи цьому питанню першочергове значення. Питання про вирішення юрисдикційності спору з`ясовується судами на стадії відкриття провадження у справі, а якщо на стадії відкриття допущено помилку або неможливо було з`ясувати питання юрисдикції, тоді суд на будь-якій стадії розгляду справи вправі закрити провадження з підстав помилкового обрання відповідної юрисдикції. Питання юрисдикції впливає на визначення компетентного суду, належного кола учасників справи, розподіл тягаря доведення тощо, тож має вирішуватися судом пріоритетно до вирішення усіх інших правових питань.
_03_03.png)
