Постанова Касаційного цивільного суду від 18.01.2022 р. у справі № 2-362/2004
Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішенням суду першої інстанції, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), розміром 9,08 умовних кадастрових гектар, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату, не стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_3 щодо права власності на нього, оскільки остання спадщину у відповідності до вимог закону не прийняла, протягом 15 років після того як дізналась про смерть батька ОСОБА_4 жодних дій, направлених на прийняття спадщини, що могло б свідчити про бажання поновити свої права, не вчиняла.
Враховуючи відсутність встановленого права ОСОБА_3 на спірне спадкове майно, а також те, що ОСОБА_1 на час апеляційного розгляду оформив право власності на земельну ділянку, яка входила до складу спадщини, тривалий час користується нею, апеляційний суд вважав, що він позбавлений можливості досягти легітимної мети - встановлення порушеного права заявника, під час апеляційного розгляду даної справи.