Якщо прокурор спізнився із направленням обвинувального акта до суду - думка ВС

Складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду не є підставою для зупинення процесуальних строків. Такий висновок зробив ВС в постанові №991/6516/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 квітня 2021 року                        м.Київ                                №991/6516/20

Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого — СТОРОЖЕНКА С.О.,
суддів: ВУС С.М., ЄРЕМЕЙЧУКА С.В. —

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В.П. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020, ухвалу апеляційної палати ВАКС від 3.11.2020 та ухвалу АП ВАКС від 6.11.2020 про виправлення описки у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №*00239, щодо Особи 2, Інформація 1, громадянина України, уродженця смт Любашівка Любашівського району Одеської області, який проживає за Адресою 1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу.

Зміст оскаржених судових рішень і

встановлені судами обставини

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.09.2020 задовольнив клопотання адвоката Озюменка Є.Ю. і закрив кримінальне провадження за обвинуваченням Особи 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК, на підставі п.10 ч.1 ст.284 Кримінального процесуального кодексу у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК.

АП ВАКС ухвалою від 3.11.2020 ухвалу ВАКС залишила без змін.

6.11.2020 АП ВАКС ухвалою внесла виправлення та виправила описку у вступній частині резолютивної частини ухвали цієї палати, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора САП Пономаренка В.П. на ухвалу ВАКС від 24.09.2020, а саме виправила дату її постановлення з 2.11 на 3.11.2020, у зв’язку з чим постановила вважати останню правильною датою її постановлення.

Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постановлені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що суд неправильно обрахував строки досудового розслідування, унаслідок чого безпідставно закрив кримінальне провадження стосовно Особи 2 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК. Прокурор вважає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування включає складення обвинувального акта і його

вручення, а тому строки досудового розслідування, у цьому провадженні не були порушені.

На його думку, ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст.370 КПК, оскільки цей суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, не надав на них вичерпних та переконливих відповідей. Крім того, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно розглянув справу за відсутності потерпілого — державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та його представника, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Також прокурор вважає, що ухвала АП ВАКС від 6.11.2020 про виправлення описки є незаконною, оскільки судовий розгляд проведено без повідомлення та участі учасників процесу.

Захисник Бур’яна В.А. — адвокат Озюменко Є.Ю. — подав на касаційну скаргу прокурора заперечення, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення щодо Особи 2 без зміни <…>.

Мотиви Суду

Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Положеннями п.5 ч.1 ст.3 КПК передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або

направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів провадження, 20.02.2020 Особі 2 було повідомлено про підозру, тобто досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК, до 20.04.2020 включно.

10.04.2020 Особі 2 та його захиснику Шокоту А.С. було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.5 ст.219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 цього кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Слідчий суддя ВАКС ухвалою від 24.06.2020 частково задовольнив клопотання детектива та встановив підозрюваному і його захисникам строк тривалістю 20 календарних днів — до 14.07.2020 — для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

9.07.2020 підозрюваний Особа 2 та його

захисник — адвокат Озюменко Є.Ю. підтвердили стороні обвинувачення факт отримання доступу до матеріалів кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, перебіг строку досудового розслідування, який не був закінчений до 20.04.2020 і складав 10 днів, продовжився з 15.07.2020 й останнім його днем було 24.07.2020.

24.07.2020 детективом Національного антикорупційного бюро Сенютою В.В. було складено і підписано, а прокурором затверджено обвинувальний акт, копію якого в присутності захисника Озюменка Є.Ю. отримав обвинувачений Особа 2.

29.07.2020 прокурор супровідним листом направив цей обвинувальний акт до ВАКС, а 3.08.2020 він із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до суду.

Тобто прокурор склав обвинувальний акт 24.07.2020 в межах строку досудового розслідування, але направив його до суду поза межами строку, визначеного ст.219 КПК, — 29.07.2020.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги прокурора про неправильне обрахування судами строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні є необґрунтованими.

Таким чином, суд правомірно на підставі п.10 ч.1 ст.284 цього кодексу закрив кримінальне провадження щодо Особи 2 у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК.

Такої позиції дотримується і ККС, що вбачається з ухвали від 26.05.2020 (справа №712/6375/18).

Доводи, наведені у касаційній скарзі, про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (відкриття матеріалів у порядку ст.290 КПК) включає складення обвинувального акта і його вручення, а тому строки досудового розслідування, переривання яких відбулося 10.04.2020 через відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування, поновилися 24.07.2020 й у сторони обвинувачення залишався термін до закінчення строків досудового розслідування, упродовж якого вона могла звернутися до суду з обвинувальним актом, є безпідставними.

Відповідно до вимог ч.1 ст.290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч.1 ст.291 та ст.293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Твердження прокурора про те, що суд ухвалив своє рішення тільки на підставі наданих захисником копій документів є непереконливими, а тому і неприйнятними.

Зокрема, прокурор у скарзі не заперечує існування тих обставин та документів, на які послався суд у своєму рішенні, а крім того, як убачається з наявного у провадженні реєстру матеріалів досудового розслідування, ці матеріали були у справі.

Апеляційний суд із додержанням приписів стст.404, 405 КПК переглянув ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, належно перевірив усі наведені в

ній доводи, які за суттю та змістом аналогічні викладеним у касаційній скарзі, й обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог сторони обвинувачення, навівши в ухвалі мотиви та правові підстави, з яких виходив, постановляючи рішення.

Ухвала апеляційного суду не суперечить вимогам ст.419 КПК, а твердження у поданій касаційній скарзі про протилежне є неспроможними.

Що стосується доводів прокурора стосовно розгляду цим судом справи за відсутності потерпілого та його представника, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи, та незаконності ухвали АП ВАКС від 6.11.2020 про виправлення описки, то слід зазначити, що потерпілий — ДП «Адміністрація морських портів України» не заявляло цивільного позову в цьому провадженні і прокурор у касаційній скарзі не показав, яким чином зазначені обставини позначилися чи могли б позначитися на обґрунтованості висновків суду.

Істотних порушень норм права, які були би безумовними підставами для скасування оскаржених ухвал, суд касаційної інстанції не встановив.

Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, ВС

УХВАЛИВ:

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020, ухвали апеляційної палати ВАКС від 3.11.2020 та від 6.11.2020 виправлення описки залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренка В.П. — без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.