Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 19 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
5. Залишаючи позовну заяву без руху, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам пунктів 3, 5, 9, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме:
- позивачка не навела обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, про яку заявлено у позовних вимогах;
- не обґрунтовано належним чином порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 ;
- позивачка не підтвердила письмово те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- ОСОБА_1 заявлено вимоги щодо надання оцінки діям Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» та витребування копій присяг народних депутатів указаної партії, однак на порушення пункту 5 частини п`ятої статі 160 КАС позовна заява не містила викладу обставин, якими позивачка обґрунтовувала такі позовні вимоги;
- у позовній заяві ОСОБА_1 вказала третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Представництво ООН в Україні та Представництво ЄС в Україні, проте в позовній заяві не вказала, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки вказаних третіх осіб, що відповідно до статті 49 КАС є підставою для їх залучення.
6. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою подано уточнення позову в новій редакції, у якій відповідачем вказано ВРУ, а третіми
особами - Представництво ООН в Україні, Представництво ЄС в Україні. Позовні вимоги сформульовані так:
- зобов`язати ВРУ виконати рішення ЄСПЛ №32529/18 у справі «Ювченко проти України» та усунути бездіяльність щодо проявів корупції депутатів ВРУ із суддями Конституційного Суду України;
- визнати бездіяльність відповідача щодо дій у ВРУ проросійської фракції Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», які знищують рішення ЄСПЛ № 32529/18;
- винести окрему ухвалу щодо невиконання ВРУ та Конституційним Судом України рішення ЄСПЛ № 32529/18;
- на виконання міжнародних конвенцій зобов`язати ВРУ за участю ООН і ЄС вирішити питання щодо права народу України на оскарження псевдорішень Конституційного Суду України до ЄСПЛ;
- зобов`язати відповідача вчинити дії та звернутися до ООН і ЄС з метою введення персональних міжнародних санкцій проти депутатів і суддів України, які протидіють і не виконують рішення ЄСПЛ № 32529/18 у справі «Ювченко проти України» та чинні конвенції.
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 грудня 2020 року позовну заяву повернув ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.
8. Суд виходив з того, що мотивувальна частина уточненої позовної заяви та формулювання позовних вимог дають підстави стверджувати, що позивачка не виконала вимог ухвали судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2020 року та не усунула недоліків позовної заяви.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї
9. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2020 року та:
- зобов`язати ВРУ виконати рішення ЄСПЛ № 32529/18 у справі «Ювченко проти України»;
- визнати бездіяльність відповідача щодо дій у ВРУ проросійської фракції Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», які знищують рішення ЄСПЛ №32529/18;
- винести окрему ухвалу щодо невиконання відповідачем та Конституційним Судом України рішення ЄСПЛ №32529/18;
- на виконання міжнародних конвенцій зобов`язати відповідача за участю ООН і ЄС вирішити питання щодо права народу України на оскарження псевдорішень Конституційного Суду України до ЄСПЛ;
- зобов`язати відповідача вчинити дії та звернутися до ООН і ЄС для введення персональних міжнародних санкцій проти депутатів і суддів України, які протидіють та не виконують рішення ЄСПЛ № 32529/18.
10. При цьому Ювченко В. І. мотивує свою апеляційну скаргу доводами, ідентичними викладеним у її позовній заяві.
11. У відзиві на апеляційну скаргу ВРУ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2020 року - без змін.
12. Відповідач наголошує на невиконанні ОСОБА_1 вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, повернувши позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.
13. У своїх запереченнях на відзив ВРУ позивачка знову наголошувала на невиконанні ВРУ рішення ЄСПЛ № 32529/18 у справі «Ювченко проти України» та вважає, що відповідач разом із Конституційним Судом України порушує міжнародні зобов`язання, в тому числі Конвенцію ООН. Зауважує, що виконання рішень ЄСПЛ передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. ОСОБА_1 вважає, що обставини, встановлені у рішенні ЄСПЛ № 32529/18, є доказами протиправної бездіяльності відповідача.
Рух апеляційної скарги
14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2020 року та витребувала із цього суду матеріали справи № 9901/360/20.
15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2021 року залишила без розгляду заяву позивачки про відвід суддів Верховного Суду Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Пророка В. В. від участі у розгляді цієї справи.
16. Ухвалою від 24 березня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
18. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
19. Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
21. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ.
22. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС.
23. Частиною першою статті 160 КАС визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
24. Частиною п`ятою статті 160 КАС передбачені вимоги до змісту позовної заяви. Зокрема, у позовній заяві вказуються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
25. Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
26. Частиною другою статті 169 КАС визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
28. Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю наведеним вище вимогам статті 160 КАС, зокрема пунктам 3, 5, 9, 11 частини п`ятої.
29. Суд указав, що позивачка не навела обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, про яку заявлено у позовних вимогах; не обґрунтувала належним чином порушення оскаржуваною бездіяльністю своїх прав, свобод та інтересів; не підтвердила письмово те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
30. Також суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 заявила вимогу щодо надання оцінки діям Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя» та витребування копій присяг депутатів указаної партії, однак, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивачка обґрунтовує таку позовну вимогу.
31. Крім того, ОСОБА_1 у своєму позові зазначила третіми особами Представництво ООН в Україні та Представництво ЄС в Україні, однак усупереч положенням статті 49 КАС не зазначила, яким чином вирішення цього спору може вплинути на їх права, свободи, інтереси та/або обов`язки, що є підставою для залучення у справу третіх осіб.
32. Суд надав позивачці десятиденний строк на усунення зазначених недоліків позовної заяви.
33. На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій заявила інші позовні вимоги, сформулювавши їх так: зобов`язати ВРУ виконати рішення ЄСПЛ у справі «Ювченко проти України» № 32529/18 та усунути бездіяльність щодо проявів корупції депутатів ВРУ із суддями Конституційного Суду України; визнати бездіяльність ВРУ щодо дій у ВРУ проросійської фракції Політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», які знищують рішення ЄСПЛ № 32529/18; винести окрему ухвалу щодо невиконання ВРУ та Конституційним Судом України вказаного рішення ЄСПЛ; на виконання міжнародних конвенцій зобов`язати ВРУ за участю ООН і ЄС вирішити питання щодо права народу України на оскарження псевдорішень Конституційного Суду України до ЄСПЛ; зобов`язати ВРУ вчинити дії та звернутися до ООН і ЄС задля введення персональних міжнародних санкцій проти депутатів і суддів України, які протидіють та не виконують рішення ЄСПЛ у справі «Ювченко проти України», чинні конвенції.
34. Крім того, позивачка повторно зазначила третіми особами Представництво ООН в Україні, Представництво ЄС в Україні, при цьому знову не вказавши, яким чином вирішення цього спору може вплинути на їх права, свободи, інтереси та/або обов`язки.
35. Водночас указані в ухвалі суду від 19 листопада 2020 року недоліки ОСОБА_1 не усунула, оскільки мотивувальна частина уточненої позовної заяви та зміст нових позовних вимог не дають підстав для висновку про виконання позивачкою вимог пунктів 3, 5, 9, 11 частини п`ятої статті 160 КАС.
36. Разом з тим необхідно зауважити, що суд першої інстанції, ставлячи питання про залишення позовної заяви без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву, однією з підстав невідповідності позовної заяви вимогам статті 160 КАС зазначив те, що позивачкою вказано третіми особами Представництво ООН в Україні та Представництво ЄС в Україні, однак не вказано, яким чином рішення в цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки вказаних третіх осіб, що відповідно до статті 49 КАС є підставою для їх залучення.
37. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що недоведеність необхідності залучення третіх осіб у справі є підставою для відмови в їх залученні при відкритті провадження у справі, а не підставою для залишення позовної заяви без руху.
38. Відтак, хоча Велика Палата Верховного Суду і не погоджується з діями суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви у зв`язку з незазначенням підстав для залучення до справи третіх осіб, однак це не впливає на правильність оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви в цілому, оскільки інші недоліки позовної заяви, на які цілком обґрунтовано вказав суд першої інстанції, позивачкою усунуті не були.
39. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 16 грудня 2020 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позову ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС з огляду на невиконання позивачкою вимог ухвали суду про залишення її позовної заяви без руху.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
40. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 16 грудня 2020 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, викладені у скарзі твердження позивачки не спростовують правильності висновків суду.
41. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
_03_03.png)
