Касаційний кримінальний суд сформулював позицію щодо наслідків погашення судимості

Касаційний кримінальний суд у справі № 739/1140/18 дійшов висновку, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до покарання і за визначених законом умов тягне настання для такої особи відповідних наслідків.

Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних проваджень у разі вчинення такою особою нового злочину.

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли саме виникає судимість (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком) та встановлює підстави її припинення.

Такими підставами є погашення судимості або її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язане зі спливом термінів, передбачених ст. 89 КК України, протягом яких особа повинна дотриматись визначених законом вимог та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання.

Особа, судимість якої погашено або знято, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості.

Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

З огляду на зазначені правові норми та принцип презумпції невинуватості, за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, наявність кримінального провадження, в тому числі на стадії його судового розгляду, не породжує правових наслідків для юридичної оцінки наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких вона обвинувачується, а є лише версією органів досудового розслідування, яку вони доводять на підставі обов'язку доказування відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України.

А тому наявність на розгляді у суді іншого кримінального провадження щодо особи не може впливати на призначення йому покарання у даному кримінальному провадженні.

Раніше КГС натякнув, що застосування позовної давності знаходиться у компетенції судів попередніх інстанцій.