4. Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, а також не відповідністю скарги вимогам статті 296 КАС України.
Скаржнику надано строк на виправлення недоліків протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.
5. Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху отримано уповноваженою особою скаржника ОСОБА_1 - Бойко О.В. 27.12.2018 та особисто скаржником ОСОБА_1 - 04.01.2019.
6. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником виконано не в повному обсязі, недоліки усунуто частково.
7. 17.01.2018 від ОСОБА_2 на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла уточнена апеляційна скарга на усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, зокрема, 09.10.2018.
8. Суд апеляційної інстанції відзначив, що скаржник в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України повторно в уточненій апеляційній скарзі невірно зазначив вимоги до суду апеляційної інстанції, не вказавши суд, який його виніс.
9. В уточненій апеляційній скарзі скаржник просив суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2018.
10. Перевіривши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню та ухвалою від 22.01.2019 відмовив у відкритті провадження.
15. Оцінюючи доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм процесуального права, Суд дійшов таких висновків.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
17. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
18. Матеріалами справи підтверджено, що представник Позивача отримав рішення суду першої інстанції 09.10.2018, отже строк на апеляційне оскарження спливає через 30 днів саме з цієї дати.
19. Суд апеляційної інстанції зауважив, що як зазначає сам представник ОСОБА_2 в уточненій апеляційній скарзі, травма колінного суглоба була ним отримана 08.11.2018, тоді як копія рішення суду першої інстанції була отримана 09.10.2018, і представник мав достатній строк для підготовки та подачі апеляційної скарги, а 08.11.2018, коли, начебто, була отримана травма, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 вже мала б бути подана.
20. На думку апеляційного суду, неналежна організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії.
21. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що представник ОСОБА_2 не надав суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про отримання ним 08.11.2018 травми колінного суглоба (копія лікарняного, довідка з лікарської установи, виписка з історії хвороби, тощо) та, відповідно, могли б стати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, що ставить під сумнів його твердження, оскільки суд апеляційної інстанції не в змозі оцінити, чи дійсно обставини було об`єктивно непереборними та таким, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного оскарження судового рішення.
22. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.
23. При оцінці поважності причин пропуску строку слід звертати увагу не лише на об`єктивні, але й суб`єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права.
24. Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі.
25. У цій справі разом з касаційною скаргою представник Позивача Бойко О.В. надав Суду копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої 08.11.2018 у ОСОБА_2 було діагностовано посттравматичний артроз лівого колінного суглоба.
26. Із загальновідомих джерел типовими симптомами посттравматичного артрозу колінного суглоба (гонартрозу посттравматичного генезу) є хрускіт при рухах; біль при ходьбі, довгому стоянні; болючість при здійсненні рухів; атрофія чотириголового м`яза стегна; симптоми блокування суглоба з відчуттям його заклинювання; хвороба протікає з епізодами ремісії і загострення.
27. Враховуючи зазначене, Суд погоджується із заявою скаржника, що він не міг вчасно подати апеляційну скаргу, саме зважаючи на встановлений йому діагноз.
28. Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). Порядок застосування пункту 1 статті 6 до проваджень в судах апеляційної або касаційної інстанцій залежить від особливостей конкретного провадження, враховуючи при цьому повноту провадження у національній правовій системі та роль суду касаційної інстанції у цьому провадженні; умови прийнятності касаційної скарги можуть бути жорсткішими, ніж для апеляційної скарги (див., наприклад, рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії» (Bulfracht Ltd v. Croatia), заява № 53261/08, п. 35, від 21 червня 2011 року)». (рішення у справі «ТОВ «Фріда`проти України» (набуло статусу остаточного 08.03.2017)).
29. Суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк з поважних причин.
30. Зазначена представником Позивача перешкода є об`єктивною, не залежала від нього і потребувала певних зусиль, а тому Суд вважає ці обставини поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
31. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 09.11.2018, тобто з одноденним пропуском строку. Це свідчить про те, що він мав намір своєчасно виконати свій процесуальний обов`язок та діяв добросовісно. Позбавлення його права на апеляційне оскарження рішення за таких обставин є непропорційним.
32. Відповідно до ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.