Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив скасувати постанову серії ЕАВ №1443450 від 22 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та закриття провадження.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 22 серпня 2019 року о 05.56 годин за адресою Дніпропетровська область, м. Новомосковськ М-29, 4 км інспектор поліції 4 батальйону 4 роти УПП в Дніпропетровській області Стратулат Олександр Володимирович розглянув і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1443450 від 22 серпня 2019 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора поліції 4 батальону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Стратулат Олександра Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
На зазначене рішення суду Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу підписано представником за довіреністю інспектором взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Машталер А.А.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга подана Департаментом патрульної поліції Національної поліції України який не є учасником справи і суд не вирішував питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України не є учасником справи і суд не вирішував питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Також суд апеляційної інстанції зазначив,що з врахуванням положень статей 122, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 4, 286 КАС України відповідачем-суб`єктом владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, є уповноважена на те посадова особа органу Національної поліції.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Нормативне врегулювання.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою цієї ж статті юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Статтею 2 Закону Укарїни "Про Національну поліцію" визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, наведеним у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до положень статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (у тому числі щодо порушень, передбачених частиною першою статті 226 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Інспектор поліції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, виконує публічно-владні управлінські функції й у розумінні КАС України може бути самостіним суб`єктом владних повноважень.
Наведені вище норми законодавства свідчать, що інспектор поліції виконує владні управлінські функції, не у власних особистих інтересах, а діє від імені та на виконання функцій та завдань органів Національної поліції.
Пунктом 1 розділу І Положення визначено, що Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюються, реорганізовуються та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ в установленому законом порядку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.
Згідно з пунктами 2-3 розділу ІV Положення Департамент патрульної поліції та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту патрульної поліції очолюють керівники, які підпорядковуються керівнику Департаменту патрульної поліції, його першому заступнику та заступникам.
Підпунктом 24 пункту 6 розділу V Положення передбачено, що керівник Департаменту патрульної поліції представляє Департамент патрульної поліції у відносинах з органами законодавчої, виконавчої та судової влади, підприємствами, установами, організаціями, фізичними та юридичними особами.
Аналіз вимог Положення дає підстави для висновку, що начальник Департаменту патрульної поліції, в структурному підрозділі якого проходить службу відповідач - інспектор поліції 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, є його керівником, що з огляду на положення частини третьої статті 55 КАС України уповноважений діяти від його імені в суді в справах, предметом яких є рішення, дії або бездіяльність інспектора під час реалізації ним публічно-владних управлінських функцій.
З матеріалів справи убачається, що до апеляційної скарги додано копію довіреності від 04 січня 2019 року №182//41/3/01-2019, яка видана за підписом начальника Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до вказаної довіреності інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Машталер Альону Андріївну уповноважено, зокрема представляти інтереси Департаменту патрульної поліції (далі - Довіритель) і його структурних підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів (у тому числі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області) та інтереси посадових осіб Довірителя в усіх судах загальної юрисдикції всіх інстанцій при розгляді адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення з усіма правами, які надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи та копії документів. Представник від імені Довірителя має право, зокрема оскаржувати в апеляційному та касаційному порядках рішення, постанови й ухвали суду.
Також Верховний Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції, зазначив правову позицію Верховного Суду у аналогічній справі №192/2097/17 та посилаючись на неї у оскаржуваній ухвалі, постновив протилежне судове рішення, ніж те на, яке послався.
Відповідно до матеріалів справи, апеляційну скаргу підписано представником Департаменту патрульної поліції. На підтвердження якого додано копію довіреності завірену належним чином.
При цьому, суд звертає увагу, що в довіреності міститься вичерпний перелік функцій та завдань покладених на уповноважену Департаментом патрульної поліції особу предсталяти та/або захищати права та законні інтереси правоохоронного органу та його підрозділів, зокрема, при розгляді адміністративних справ про адміністративне правопорушення.
Разом з тим дана копія довіреності, що додана до апеляційної скарги, містить усі необхідні реквізити, а саме: складається зі слів "Згідно з оригіналом", назва посади, особистого підпису, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати завідчення копії.
З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності ґрунтуються на недотримані норм процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягнуло постановлення незаконної ухвали.
_03_03.png)
