flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Посилання на наявність інших справ про стягнення заборгованості з відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не

05 жовтня 2020, 15:51
07.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шампань України" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод шампанських вин "Столичний" (далі - Відповідач, Завод) з позовом про стягнення 3 069 102, 30 грн збитків від інфляції та 3 % річних у сумі 549 127, 23 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем укладеного 09.12.2016 сторонами договору поставки № 45 (далі - Договір поставки), рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, з Відповідача стягнуто заборгованість, у тому числі суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат. З огляду на несвоєчасне виконання вказаного рішення з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню заявлені суми.
1.3. Одночасно Позивач звернувся із заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Відповідача.
1.4. Подана заява мотивована тим, що відповідно до нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_1 , яка працює на підприємстві Відповідача з 2000 року по теперішній час, а також ОСОБА_2 , який працював у Відповідача з 1993 року по 2019 рік включно та був звільнений на підставі статті 140 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням, у січні 2020 року Відповідач повністю припинив виробництво та розлив вітчизняних ігристих вин; на територію Заводу прибули невстановлені особи, які, очевидно, діючи за дорученням єдиного власника (засновника) Заводу - компанії "Henkell & Co. Sektkellerei Gmbh" юридичної особи за законодавством Австрії, здійснюють розбирання і вивезення обладнання, яке використовується для виробництва. Крім того, протягом періоду з липня-серпня 2019 року по січень 2020 року з Заводу було звільнено понад 120 працівників. У справах №№ 910/15143/17, 910/17199/17, 910/16014/17, 910/15786/17 Відповідач намагався затягнути розгляд, звертаючись із необґрунтованими заявами про відвід та подаючи неналежно оформлені апеляційні/касаційні скарги, зловживав своїми процесуальними правами, а отже може обрати подібну модель поведінки і у цій справі.
2.1. 11.02.2020 Господарський суд міста Києва (суддя Стасюк С. В.) ухвалою частково задовольнив заяву Позивача про забезпечення позову; наклав арешт на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову в розмірі 3 618 229, 53 грн; в іншій частині заяви відмовив.
2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви про забезпечення позову випливає, що станом на дату подання заяви про забезпечення позову існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Суд дійшов висновку про те, що Позивач довів те, що Відповідач в процесі ведення господарської діяльності ухиляється від виконання договірних зобов`язань, у зв`язку з чим існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі.
3.1. 27.04.2020 Північний апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 скасував; в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовив.
3.2. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у Відповідача необхідна сума грошових коштів. Суд вказав, що подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Дослідивши подані до заяви матеріали, у тому числі заяви свідків, суд зазначив, що вказані в них обставини за умови відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження таких фактів не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків про вчинення Відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та, відповідно, не можуть визначатися як підстава для вжиття заходів забезпечення позову, а Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення його можливості ефективно захистити свої порушені чи оспорювані права та інтереси.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
8.2. Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19, та на який посилається Скаржник у касаційній скарзі, за яким забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
8.3. Згідно із частиною першою статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
8.4. Звертаючись із заявою про забезпечення позову у цій справі, Позивач послався на те, що наведені у нотаріально посвідчених заявах свідків - працівників, у тому числі колишнього працівника Відповідача обставини, як то припинення у січні 2020 року останнім повністю виробництва та розливу вітчизняних ігристих вин; а також прибуття на територію Заводу невстановлених осіб, які, як стверджують свідки, діючи за дорученням єдиного власника (засновника) Заводу, здійснюють розбирання і вивезення обладнання, що використовується для виробництва; також протягом періоду липень-серпень 2019 року по січень 2020 року з Заводу було звільнено понад 120 працівників. Крім того, Позивач вказав, що у справах, які розглядалися господарськими судами за участю Відповідача, останній зловживав своїми процесуальними правами та намагався всіляко затягнути їх розгляд, що може мати місце у даній справі. На думку Позивача, наведені обставини свідчать про зупинення Відповідачем виробництва та є підставою для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно останнього.
8.5. Разом з цим, положення статті 136 ГПК України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
✔8.6. Про обов`язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
✔8.7. Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
✔8.8. При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
✔8.9. Враховуючи викладене, Суд вважає, що апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, про часткове задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову, обґрунтовано виходив з того, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у Відповідача необхідна сума грошових коштів. При цьому, суд вказав, що посилання на наявність інших справ про стягнення заборгованості з Відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а подана заява мотивована лише припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у цій справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
✔8.10. Дослідивши подані до заяви матеріали, у тому числі заяви свідків, суд зазначив, що вказані в них обставини за умови відсутності будь-яких інших доказів, на підтвердження зазначених фактів, не надають суду можливості дійти беззаперечних висновків про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання та, відповідно, не можуть визначатися як підстава для вжиття заходів забезпечення позову.
8.11. З огляду на викладене, на переконання Суду наведених висновків суд апеляційної інстанції дійшов за надання оцінки поданим Позивачем доказам на обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, за наслідками правильного застосування статей 136, 137 ГПК України з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вказаних постановах, на які послався Скаржник, у зв`язку з чим відповідні доводи Скаржника (пункт 5.3) в касаційній скарзі Суд відхиляє.