ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до інспектора Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Луцька Бихнюка Сергія Миколайовича із вимогами: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 27.10.2015 серії ПС2 №610270 і закрити провадження згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
2. На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що вона заперечує щодо події, яка зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення. Свідком події був ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), проте відповідач відмовився його заслухати. Позивачка наголошує, що рухалася по кільцю дороги, а автомобіль дорожньої-автомобільної інспекції (далі - ДАІ) створив аварійну ситуацію, не увімкнувши проблискових маячків. Також позивачка звертає увагу, що їй під час розгляду адміністративної справи відповідачем не було роз`яснено права та обов`язки.
3. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 листопада 2015 року замінено відповідача у справі - інспектора Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Луцька Бихнюка Сергія Миколайовича на належного - Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач, Управління превентивної діяльності ГУ НП у Волинській області).
9. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, дійшов висновку, що позивачка рухалася автомобілем по вул. Карпенка-Карого в напрямку вул. Лідавської через перехрестя вул. Карпенка-Карого - Конякіна. Рух на вказаному перехресті в напрямку вул. Лідавської, позначений знаками 4.10. «Круговий рух» і 1.4.1. «Напрямку руху». Доказів виконання вимог указаних знаків позивачкою суду надано не було, останньою у судовому засіданні не заявлялися клопотання щодо допиту свідка ОСОБА_2 , який нібито перебував у салоні автомобіля під час зупинки, з метою підтверджень обставин руху «по кільцю дороги».
VI. Позиція Верховного Суду
39. З огляду на те, що однією з підстав касаційної скарги є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий розгляд, Суд насамперед уважає за необхідне з`ясувати доводи касаційної скарги в цій частині.
40. Відповідно до апеляційної скарги позивачка просила розглянути справу в суді апеляційної інстанції у її присутності та присутності її представника.
41. З матеріалів справи вбачається, що суд апеляційної інстанції призначив розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 30.11.2016.
42. 11 листопада 2016 року позивачка направила до Львівського апеляційного адміністративного суду клопотання про забезпечення можливості проведення судового засідання у цій справі (без зазначення дати такого) в режимі відеоконференції, у зв`язку з віддаленістю її проживання від міста Львова та утримання нею двох малолітніх дітей, які часто хворіють. Проведення такої конференції просила доручити Волинському окружному адміністративному суду.
43. Відповідно до довідки Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого-судді Бруновської Н.В. розгляд справи №161/16812/15-а відкладено на 21.12.2016.
44. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивачки з тих підстав, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов`язком. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідності участі позивачки в судовому засіданні в режимі відеоконференції немає.
45. У той же день суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засідання за відсутності позивачки та її представника. Так, відповідно до довідки Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 особи, які беруть участь в справі №161/16812/15-а, в судове засідання призначене на 21.12.2016 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. За результатами цього судового засідання судом апеляційної інстанції було прийнято рішення, яке є предметом касаційного оскарження.
46. Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що клопотання позивачки від 11.11.2016 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було розглянуто судом апеляційної інстанцію лише 21.12.2016, що не відповідало вимогам закону (статті 122-1 КАС України), яким визначено порядок реалізації учасником судового процесу наданого йому процесуального права участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
47. Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
48. Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
49. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №761/14902/14-а і від 03 червня 2020 року в справі №П/811/2636/15.
50. Суд уважає, що розгляд клопотання ОСОБА_1 про її участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції в день проведення такого судового засідання, не повідомлення вчасно останньої про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цього клопотання, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки позивачка мала правомірні сподівання, що вона зможе прийняти участь у судовому засіданні у Волинському окружному адміністративному суду (про що просила у клопотанні).
51. Щодо інших підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій Суд зазначає, що ці доводи можуть бути предметом касаційного перегляду після їхнього перегляду в апеляційному порядку з дотриманням норм процесуального права.
59. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
_03_03.png)
