Чернівецький районний суд Вінницької області

Ціна людського життя та здоров*я

В контексті останніх бурхливих подій сьогодення кожен, мабуть, переглядає свої цінності та життєві пріоритети, погляди на життя. Кожна людина усвідомила, що її життя та здоров*я є найбільшою цінністю, запорукою щастя, добра, радості та благополуччя. Досі ми не надто глибоко переймалися змістом та значенням цих слів, банально звучали побажання одне одному про здоров*я.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Наразі згадується мудре висловлювання французького письменника Антуана де Сент – Екзюпері: «Хоча людське життя і не має ціни, ми часто чинимо так, наче існує ще щось цінніше».

А й справді: спричиняємо іншим тілесні ушкодження, погрожуємо вбивством, вбиваємо… Що керує людиною на той момент, що складає для такої людини цінність?

Виходячи з цього, особливої уваги потребує аналіз злочинів проти найцінніших людських благ – життя та здоров’я, оскільки в кримінально-правовому аспекті ці посягання визнаються одними з найнебезпечніших. Кримінальна відповідальність за вчинення таких злочинів передбачена розділом ІІ Особливої частини КК України (статті 115–145), який має назву «Злочини проти життя та здоров’я особи». Деякі питання забезпечення надійної охорони життя та здоров’я людини врегульовано міжнародним законодавством (зокрема, Європейською конвенцією з прав людини від 4 листопада 1950 р., ратифікованою Україною 17 липня 1997 року; Конвенцією ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 року, ратифікованою УРСР 26 січня 1987 року; Європейською конвенцією про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 28 листопада 1987 року, ратифікованою Україною 24 січня 1997 року, тощо).

Злочини проти життя та здоров’я особи – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на життя й здоров’я особи, руйнують і спотворюють ці найцінніші блага, а також наражають на небезпеку заподіяння їм шкоди. Розглядаючи об’єкт цих посягань, слід пам’ятати, що в розділі ІІ Особливої частини КК об’єднано посягання на два різних родових об’єкти – суспільні відносини щодо охорони життя та суспільні відносини щодо охорони здоров’я особи. Необхідно виходити з того, що кожний злочин проти життя завжди пов’язаний із заподіянням шкоди здоров’ю, проте не кожне посягання проти здоров’я зашкоджує життю. Наприклад, при вчиненні такого злочину проти життя, як убивство, руйнується і життя, і здоров’я потерпілого, однак заподіяння особі побоїв, мордувань, умисного легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження не призводить до втрати життя, хоча при цьому страждає здоров’я. Суспільні відносини у сфері охорони життя та здоров’я особи також є безпосередніми об’єктами відповідних злочинів.

З об’єктивної сторони аналізовані злочини характеризуються переважно трьома обов’язковими ознаками: 1) суспільно небезпечним діянням; 2) суспільно небезпечними наслідками; 3) причинним зв’язком між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками. Звідси більшість з таких злочинів сконструйовано як злочини з матеріальним складом (усі види вбивств і тілесних ушкоджень; ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані; незаконна лікувальна діяльність тощо). Це означає, що слід встановлювати наявність не тільки суспільно небезпечного діяння (дії чи бездіяльності), а й суспільно небезпечних наслідків і причинного зв’язку між таким діянням і його наслідками. Однак у розділі ІІ Особливої частини КК є також злочини з формальним складом (наприклад, погроза вбивством, незаконне проведення аборту, залишення в небезпеці), а тому для їх кваліфікації за об’єктивною стороною слід, як мінімум, встановити зміст самого суспільно небезпечного діяння.

Із суб’єктивної сторони ці злочини характеризуються як умисною (наприклад, умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, погроза вбивством), так і необережною (наприклад, убивство через необережність, необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження) формами вини. Деякі злочини можуть вчинятися зі складною (змішаною) формою вини (наприклад, доведення до самогубства, зараження вірусом імунодефіциту людини чи вірусом іншої невиліковної хвороби, ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані).

Мотив і мета, а також емоційний стан винного у низці випадків є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони складів злочинів проти життя та здоров’я особи, а тому їх встановлення має бути запорукою правильної і точної кваліфікації цих посягань. Наприклад, спеціальними мотивами, що впливають на кваліфікацію умисного вбивства, є корисливі (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК), хуліганські (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) мотиви.

У кримінально-правовій теорії злочини проти життя та здоров’я особи поділяються на три групи:

1) злочини проти життя особи: вбивства (статті 115–119 КК), доведення до самогубства (ст. 120 КК України) та погрози вбивством (ст. 129 КК України);

2) злочини проти здоров’я особи: тілесні ушкодження (статті 121–125 і 128 КК України); завдання фізичних або моральних страждань (статті 126 і 127 КК України); зараження соціальними хворобами (статті 130 і 133 КК України);

3) злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи: злочини у медичній сфері (статті 131, 132, 138–145 КК); інші злочини (статті 134–137 КК).

Одним з найважливіших завдань кримінального права є боротьба з посяганнями на життя людини. Адже саме життя становить основну соціальну цінність. Воно є найважливіше благо людини, яке у разі настання смерті не може бути відновлено.

Видовим об’єктом розглядуваних злочинів є життя людини. Причому людини будь-якої, незалежно від її стану і будь-яких соціально-демографічних характеристик. Це може бути новонароджена дитина, людина в розквіті сил, людина, яка хвора на невиліковну хворобу, фізично чи психічно. Не мають жодного значення такі об’єктивні показники особи потерпілого, як його національна, расова, соціальна належність, віросповідання, походження, вік, характер занять тощо.

Практика Чернівецького районного суду свідчить про те, що однією з найбільш поширених категорій справ, що надходять для розгляду до суду, є злочини проти життя та здоров*я особи.

Так, протягом минулого 2013 року в провадженні Чернівецького районного суду перебувало 22 кримінальних проваджень вище зазначеної категорії, станом на 01.04.2014 року – 6 кримінальних проваджень. Серед них, зокрема, умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121 КК України), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122 КК України), умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 КК України), необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.128 КК України), погроза вбивством (ст.129 КК України).

Недарма кажуть, що за все у житті треба платити, тим паче за посягання на життя та здоров*я людини. Законодавцем чітко встановлена кримінальна відповідальність за вчинення такого роду злочинів.

Так, умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121 КК України) карається позбавленням волі на строк від п*яти до восьми років; умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122 КК України) карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років; умисне легке тілесне ушкодження (ст.125 КК України) штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року; необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.128 КК України) карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, погроза вбивством (ст.129 КК України) карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років (ч.1 ст.115 КК України) Умисне вбивство: (двох або більше осіб; малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; заручника або викраденої людини; вчинене з особливою жорстокістю; вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; з корисливих мотивів; з хуліганських мотивів; особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом; вчинене на замовлення; вчинене за попередньою змовою групою осіб; вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116 - 118 цього Кодексу; з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті (ч.2 ст.115 КК України).

Як свідчить практика розгляду справ вказаної категорії шкода здоров*ю людини спричиняється на грунті виниклих неприязних відносин, з метою довести свою правоту, вирішити побутове чи то будь – яке інше життєве питання завдяки фізичній силі. Але ж треба пам*ятати, що не той сильний, хто своєю силою перемагає слабшого, а той, хто приймає мудрі рішення, щоб торжествувала справедливість.

Людиною керують власні амбіції та переконання, бажання розв*язати проблему шляхом насильства (нанесення тілесних ушкоджень, погрозою вбивством), в такий спосіб покарати іншого за невірні вчинки. Але перш, ніж карати, навчіться покорятися. Пам*ятайте про кримінальну відповідальність за ваш злочинний спосіб вирішення різного роду життєвих питань. Замисліться, чи виправдовують себе такого роду методи для досягнення мети, чи варті вони людського життя та здоров*я.

Змушує замислитись те, з яким інколи нестримним бажанням вчинюються злочини проти життя та здоров*я особи, байдужістю до людського страждання та болю.

Бажання – половина життя, байдужість – половина смерті.

Хочеться, щоб людське життя не ділилось на дві половини, щоб людські бажання були світлими не лише по відношенню до себе, а й до ближнього, щоб людські серця і душі не зачерствіли і не збайдужіли. Не вирішуйте за когось долю, не ставте під загрозу тим самим життя та здоров*я іншої людини, ви ж не Володар, Розпорядник чи Повелитель!? І не забувайте чинити по відношенню до інших так, як би ви хотіли, щоб чинили по відношенню до вас…

Помічник судді Чернівецького

районного суду Николайчук Л.А.